"Захланність наповнює ліси розбійниками, доми злодіями, ярмарки ошуканцями, суди кривоприсягою, очі бідаків сльозами, а пекло - осудженими", - Св. Василій Великий

Богослужіння добового кола: Вечірня, Повечір’я, Полуночниця, Утрення, Часи.

Багатство східної традиції є вельми колоритним і багатим, це стосується і літургійного життя Церкви. Тож пропонуємо до вашої уваги, пояснення циклу добового кола богослужінь. Крок за кроком розглядатимемо структуру і богословське значення літургійних відправ. Розпочнемо із Вечірньої, яка відкриває порядок добового кола. За наслідуванням слів Господа Бога Нашого із книги Буття: «І був вечір і був ранок день…», (Бут. 1.1-5) у візантійській традиції починається молитовний день з вечора. Отже, першою йде Вечірня. Спочатку розглянемо її історичний розвиток. Апостольські постанови, які є твором ІV-го століття говорять, що Вечірня виглядала так: коли настає вечір, єпископ збирає Церкву, після цього вони моляться молитви: світильні, псалми; молитви за катехуменатів, каянників, за ангела наставника миру, за кончину життя… це все закінчувалось виголосом: «відійдіть у мирі».

 

Вечірня

Історія походження Вечірня у різних місцях мала інший шлях розвитку. Щоразу добавлялись якісь особливі моменти, наприклад на Єрусалимській вечірні ІV століття відбувалась молитва в освітленій Церкві, де священик виголошував псалом, а народ після цього проказував молитву, священик мовив наступний псалом, а народ наступну молитву, і так почергово. Використовували також кадильницю.

Поступово старалися довести це богослужіння до одності – добиралися псалми, пісні для того, щоб все було відповідним до дня і місця; псалми старались читати роблячи проміжок. Все це робилося для кращого сприйняття вірними. Важливу заувагу дав св. Василій Великий, говорячи, що в ці моління і псалмоспівання треба внести якісь відмінності, бо, повторюючи їх багаторазово, душа може стати холодною і байдужою.

В пізніших століттях щораз добавлялися й інші молитви (V-IX ст.), тому що були великі мужі того часу, такі як Роман Сладкопівець, Авксентій, Андрей Критський, Іван Дамаскин, Йосип Піснописець та інші. Інші частини розвиваються переважно у двох осередках – це чернечі обителі і соборні храми. Серед чернечих осередків можна виділити обитель святого Сави поблизу Єрусалиму, яка мала великий вплив на пізніше формування сучасної Вечірні. Також велику літургійну реформу зробили Константинопольські Студити. Серед соборних храмів була Церква Святої Софії, де був присутній сам цар, тому тут і була велика обрядова помпезність.

Структура

Вечірня має велику близькість до Святої Літургії, тому це  і дало їй змогу бути різноманітною – це є Мала Вечірня, повсякденна, велика без всенічного, велика із всенічним (Вечірня із литією), Вечірня із коліноприклоними молитвами, Вечірня злучена із Святою Літургією (Напередосвячех дарів), Вечірня із Літургією св. Василія Великого. У Вечірній є три елементи, які можна побачити в окремих частинах відправи, проте вони часто переплітаються і час до часу доповнюють один одного – це є каяття, прохання і прослава Бога.

 Основні теми

Найперше це є її молитовне завдання. Апостольські постанови, про які ми вже згадували вище кажуть: «у вечірніх молитвах ми дякуємо Богові, що дав нам ніч для відпочинку після денної праці». Святий Василій Великий вже говорив, що коли день закінчився треба подякувати Богові за все те, що він дав нам і за те, що ми доброго вчинили; також потрібно визнати свої провини, які ми свідомо чи несвідомо зробили, словом чи думкою, за все треба виблагати у Бога на молитві, каючись, прохаючи і прославляючи Бога. У наступному пункті ми конкретніше розглянемо саму відправу.

 Особливі тексти

А. 103 псалом

Особливим текстом є 103 псалом, який починає добове коло молитов. Не даром його також називають «предначинательним» псалмом, який також у слов’янському псалтирі має назву  «псалом Давиду, о мірстем бытии». Цей псалом нам розкриває дві частини: космологічну і контемплятивну. Космологічну, тому що можемо почути про створення світу, опис який є у книзі Буття: 2-5 стихи «Ти одягнувся величчю і красою, ти світлом, наче ризою, покрився. Ти розіп'яв, неначе намет, небо, ти збудував твої горниці в водах. Із хмар собі робиш колісницю, ходиш на крилах вітру. Вітри своїми посланцями учиняєш, полум’я вогненне слугами своїми. Ти заснував землю на її підвалинах, не захитається по віки вічні» – говорять про 1 і 2-й день, 16-18 стихи «Вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя, і хліб, що скріплює серце людське. Насичуються дерева Господні, кедри ливанські, що посадив їх. На них гніздяться птиці; бусли ― на кипарисах їхнє житло» про 3-ій день, 19-23 стихи «Високі гори для оленів, скелі — для зайців притулок. Ти створив місяць, щоб значити пори; сонце знає свій захід. Наводиш темряву, і ніч надходить, що в ній ворушаться усі звірі дібровні. Левенята рикають за здобиччю своєю, поживи від Бога для себе просять. Ховаються, як тільки зійде сонце, лягають у своїх норах» про 4-й день, 25-30 «Яка їх, твоїх діл, Господи, сила! У мудрості все ти створив, ― повна земля твоїх створінь. Ось море велике, прешироке, у ньому плазунів без ліку, звірів малих і великих. Там кораблі проходять, є і левіятан, якого ти створив, щоб ним бавитися. Усі вони від тебе дожидають, щоб дав їм у свій час поживу. Коли даєш їм, вони її збирають, як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом. Вони бентежаться, коли ховаєш вид свій; як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються у свій порох» про 5 - 6 дні. На великі празники є кадження під час читання цього псалма, що пригадує молільнику час створення, коли земля ще була пуста, а Дух Божий ширяв над водами. Псалом є контемплятивним, тому що говорить про душу людини, про життя і смерть (25-30 стихи). Тут по-особливому молільник може відчути і зрозуміти, що всі створіння є в Божих Руках: «Зішлеш Твій дух і вони оживають і ти відновлюєш лице землі». Наприкінці цього псалма є згадка про грішників, які вносять розлад у гармонію – Богом сотвореного світу. Цей псалом заставляє молільника застановитись над величчю діл Божих, щоб вона своїми гріхами не зруйнувала цієї гармонії.


 

 

Сторінка 1 із 2 1 2

Тишковичі - місце паломництва на Мостищині


Календар

«     Березень 2024     »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

Оголошення


Статистика

Відвідувачів за сьогодні: 62
Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть:
Система Orphus Система Orphus