Слава Ісусу Христу! «Є два способи стати бідним: працювати в Неділю і красти чуже добро», «Там, де є гріх, там також є множинність, там - схизми, там - єресі, там - незгоди; але там, де є чеснота, там є і єдність, там є і злагода, завдяки якій усі віруючі мають одно тіло й одну душу», - (Ориген, Проповіді на Єзекиїла, 9, 1)

  Празник Пресвятої Євхаристії
"Хто їсть моє Тіло і п'є мою Кров, той має життя вічне, і я воскрешу його останнього дня". (Ів. 6, 54). Свята Літургія, як Безкровна Жертва, це осередок культу й духовного життя Католицької Церкви. А це тому, бо на Св. Літургії доконується Тайна понад усі Тайни — Пресв. Тайна Євхаристії. Ватиканський Собор II-ий в догматичній конституції про Церкву називає Євхаристійну Жертву "джерелом та звершенням цілого християнського життя" (§11). А в декреті про Пресвітерів сказано: "Бо в Св. Євхаристії зміщається усе духовне добро Церкви, тобто сам Христос, наша Пасха й життєдайний хліб, який через своє Тіло, — оживлене й оживляюче в Святому Дусі, —...
  Неділя Всіх Святих
НЕДІЛЯ ВСІХ СВЯТИХ Восьма неділя після празника Пасхи, а перша після Зіслання Святого Духа називається неділею Всіх святих. Вона завершує коло рухомих свят. Цього дня наша Східна Церква віддає особливу почесть усім тим, які є плодом дарів Святого Духа. "У цей день, в неділю після П'ятдесятниці, — читаємо в синак­сарі цієї неділі, — святкуємо празник Всіх святих скрізь — в Азії, Лівії, Європі, на півночі й півдні. Цей празник наші божественні Отці установили й наказали святкувати після Зіслання Святого Духа, наче показуючи нам взір, як прихід всесвятого Духа вплинув на апостолів. Він освятив і зробив премудрими тих, що з нашої природи, щоб їх поставити на місце...
  Травневі молебні — значення і традиції
Травень у Церкві є місяцем, присвяченим ушануванню Матері Божої. Традиційні «маївки» — молебні, правлені по храмах, при гротах, капличках і придорожніх статуях Богородиці, включають у себе як головний елемент Лоретанську літанію.
  Вірш "Посвячення церкви Спаса"
Низький уклін тобі церковце, Від славних діточок твоїх, Що люблять тебе щирим серцем Співа тобі «Многая літ». Під мирним небом синім-синім Ряснить пшениця золота І короваєм – новим хлібом Завжди вітатимуть тебе.
  Свята Тайна Священства
  Навіщо ходити в храм щонеділі?
  Витяг з історії парафії Спаса у Дрогобичі
Перехід Перемишльської єпархії до унії наприкінці XVII ст. проходив у декілька етапів. Важливим моментом було скликання перемишльським єпископом Інокентієм Винницьким з’їзду духівництва і світської громадськості до Самбора на 3 квітня 1691 р. Собор мав за мету підкреслити, що унія у Перемишльській єпархії запроваджується добровільно, легітимно, за участю громадськості. Аналіз підписів на рішенні собору показує, що на зібранні були присутні представники від церковної громади Дрогобича. Ось підписи дрогобичан, які засвідчували згоду на перехід міських церковних організацій до унії: Василь Нєчвєдзанський (згідно пом’яника церкви Св. Трійці – вікарій цієї церкви Василь...
  Освячення храму
У Дрогобичі освячено відновлений Свято-Преображенський храм, який був зруйнований у 1963 році. 19 серпня на свято Преображення Господнього відбулось освячення храму по вул. Стрийській у м. Дрогобичі, яке здійснив преосвященний владика Юліан (Вороновський), єпископ Самбірсько-Дрогобицький у співслужінні митр. прот. Тараса Гарасимчука (канцлера єпархії), прот. Івана Паньківа (декана Дрогобицького), прот. Любомира Митника (адміністратора парафії), прот. Богдана Волошина (сотрудника парафії) та близько 50-ти священнослужителів єпархії.
  Цвинтар на Задвірній
Всі дрогобичани добре знають вулицю, яка іменується славним ім’ям видатного політика, громадського діяча та визначного українського історика – Михайла Грушевського, нерідко люди цю вулицю, за старою звичкою називають її Радянською, але надзвичайно мало людей, які пам’ятають ту вулицю як Колійова Вижня (передмістя Задвірне). Колись вона носила саме таку назву. Кожного дня сотні місцевих жителів проходять чи проїжджають по ній, проте мало хто з них помічає цвинтар, що знаходиться на цій вулиці. Власне про нього хотілося би поговорити детальніше. Цей некрополь був цвинтарем при церкві Св. Спаса (Преображення).
  Фундаційна грамота


Поділитися з друзями


Календар

«     Листопад 2017     »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 

Оголошення


Статистика

Відвідувачів за сьогодні: 23
Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть:
Система Orphus Система Orphus

Текст євангельського уривку (Мт 2:13-23) повний пояснення пророцтв про народженого Месію та подій, пов'язаних із Ним. Відразу після народження Спасителя цар Ірод переслідує і хоче вбити Його, аби народжений пророкований цар, як він мислив, не зайняв його місця. Обручник Йосиф, попереджений через ангела у сні, втікає з Ісусом та Марією до Єгипту, і в такий спосіб виконується пророкування Осії: "з Єгипту покликав я мого сина" (Ос 11, 1). Це попередження у сні для обручника Йосифа можемо порівняти із різними снами, що їх мав Йосиф, син Якова, котрого брати продали до Єгипту, а він став рятунком від голоду і для єгиптян, і для своїх братів з родинами.

Ірод, не дочекавшись мудреців, дав наказ убивати хлопчиків-немовлят віком до двох років у Вифлеємі та його околицях. Певні автори припускають, що було вбито 26 осіб, здається, що трудно судити про більше число вбитих. Тут здійснюється ще інше пророцтво: "У Рамі чути голосіння, лемент, гірке ридання: Рахиль плаче за дітьми своїми" (Єр 31, 15). Чому згадано про Рахиль і хто вона була? Рахиль – дружина Якова й образ ізраїльського народу, що була похоронена в Рамі біля Вифлеєму. Тому тут роздається плач по вбитих дітях, що пророчо пов'язано з місцем поховання Рахилі. Із тексту Євангелія знову довідуємося про сон Йосифа у Єгипті та голос ангела, що велів повертатися в Ізраїльську землю, бо помер лютий Ірод. Йосиф, повернувшись у рідні краї, побоявся залишатися у володіннях Архелая, сина Ірода, що царював після батька, тому вибрав північ і замешкав у Назареті. Євангелист Матей згадує пророцтва, що Месія – Ісус Христос – назветься Назорей (пор. Мт 2, 23). А це, мабуть, пов'язане із містом Назаретом. Що ж ми знаємо про мешканців Назарету? А знаємо те, що, коли Пилип сказав Натаниїлові, що знайшли пророкованого Ісуса, сина Йосифа з Назарету, той здивувався: "А що доброго може бути з Назарету" (Йо 1, 46). Отже, на мешканців цього міста інші люди дивилися з погордою. Святе Письмо багато разів згадує про Ісуса Христа як Назарянина: коли Він вигнав злого духа, той назвав Його Назарянином; називали Його пророком із Назарету; і в інших місцях згадано про цю назву; також Пилат написав на хресті табличку: "Ісус Назарянин Цар Юдейський" (Йо 19, 19).

Неділя після Різдва ГНІХ присвячена чудовим особам – цареві Давиду, обручникові Йосифові та Якову, брату Господньому. Про святого Йосифа говоримо як про обручника Пресвятої Марії та опікуна Ісуса Христа. Його покликано бути членом та опікуном святої Родини, а в ній самого Ісуса Христа та Марії, Матері Божого Сина. Цей Господній вибір зовсім не означав безжурного життя для праведного Йосифа навіть тоді, коли йшлося про опіку над Спасителем. Коли цар Ірод переслідував народженого Ісуса, то святій Родині під проводом Йосифа, котрому ангел сповістив про намір Ірода, довелося втікати до Єгипту, далекого та чужого краю. Господь не бажав перенести святу Родину з околиць Вифлеєму до Єгипту в чудесний спосіб, хоч так спокійно це могло статися. Так, пам'ятаємо, було зроблено з пророком Авакумом, котрий ніс їжу женцям у поле. Ангел Господній, натомість, взяв пророка Авакума за чуба й одним подувом свого подиху відніс його аж у Вавилон, де він ніколи не був, і поставив біля ями левів, щоб той віддав сніданок пророкові Даниїлові (пор. Дан 14, 36). У такий чудесний спосіб Бог опікувався пророком Даниїлом, щоб той не був голодний. При народженні Спасителя ситуація була значно складніша, але Всевишній не вдавався до надзвичайних дій, аби допомогти своєму Синові, малому немовляті, у незвичайний спосіб прибути до Єгипту. Ні! Свята Родина під проводом Йосифа подорожувала до Єгипту через пустелю, повну несподіванок. Праведність Йосифа допомагала йому приймати Божу Волю, подібно, як і Марія прийняла її в час Благовіщення. Він, як праведник, також не сердився на Марію, коли бачив її вагітною, що могло вказувати на її невірність і за що його також могли звинуватити, хоч не мав до цього жодної причетності. Це свідчить про мужність цього Божого чоловіка. Він задумав таємно, без розголосу, відпустити Марію й так уникнути привселюдного сорому. Праведний Йосиф удостоївся того, що до нього приходив ангел, називаючи його "сином Давида", аби пробудити в ньому згадку про царське походження. Це також допомагало йому позбутися сумнівів щодо Марії. Ангел відразу відкрив йому те, що Марія почала в лоні від Святого Духа, і саме Йосиф, а не хто інший має дати народженому ім'я Ісус. Для святого Йосифа такі завдання від Господа були великою честю й відповідальністю. Він усе прийняв й успішно та гідно виконав Божу волю. Не нарікав на тяжку долю, не домагався від Бога вигідного життя, але втікав, переховувався, поневірявся, тяжко працював, аби прогодувати невелику сім'ю.

Святий Йосиф, опікун Ісуса Христа, має стати для нас гідним прикладом виконання Господньої волі. Маємо трудні хвилі в житті – пригадуймо собі цього праведника, котрий покірно й спокійно, віддаючись цілковито в руки Всевишнього, сповняв своє життєве завдання. Святий Йосифе, допоможи нам у трудні хвилини нашого життя не втрачати довіри до Бога, а, поклавшись цілковито на Його Провидіння, приймати труднощі й долати їх.

ДивенСвіт





 

 

 

Тишковичі - місце паломництва на Мостищині