Слава Ісусу Христу! "Усі ангели разом не мають такої влади, яку має священик, бо не можуть відпустити ні одного гріха. А вже найбільша священича гідність у тому, що на слова священика в Службі Божій Христос сходить на землю", - Св. Григорій Богослов

  Празник Пресвятої Євхаристії
"Хто їсть моє Тіло і п'є мою Кров, той має життя вічне, і я воскрешу його останнього дня". (Ів. 6, 54). Свята Літургія, як Безкровна Жертва, це осередок культу й духовного життя Католицької Церкви. А це тому, бо на Св. Літургії доконується Тайна понад усі Тайни — Пресв. Тайна Євхаристії. Ватиканський Собор II-ий в догматичній конституції про Церкву називає Євхаристійну Жертву "джерелом та звершенням цілого християнського життя" (§11). А в декреті про Пресвітерів сказано: "Бо в Св. Євхаристії зміщається усе духовне добро Церкви, тобто сам Христос, наша Пасха й життєдайний хліб, який через своє Тіло, — оживлене й оживляюче в Святому Дусі, —...
  Неділя Всіх Святих
НЕДІЛЯ ВСІХ СВЯТИХ Восьма неділя після празника Пасхи, а перша після Зіслання Святого Духа називається неділею Всіх святих. Вона завершує коло рухомих свят. Цього дня наша Східна Церква віддає особливу почесть усім тим, які є плодом дарів Святого Духа. "У цей день, в неділю після П'ятдесятниці, — читаємо в синак­сарі цієї неділі, — святкуємо празник Всіх святих скрізь — в Азії, Лівії, Європі, на півночі й півдні. Цей празник наші божественні Отці установили й наказали святкувати після Зіслання Святого Духа, наче показуючи нам взір, як прихід всесвятого Духа вплинув на апостолів. Він освятив і зробив премудрими тих, що з нашої природи, щоб їх поставити на місце...
  Травневі молебні — значення і традиції
Травень у Церкві є місяцем, присвяченим ушануванню Матері Божої. Традиційні «маївки» — молебні, правлені по храмах, при гротах, капличках і придорожніх статуях Богородиці, включають у себе як головний елемент Лоретанську літанію.
  Вірш "Посвячення церкви Спаса"
Низький уклін тобі церковце, Від славних діточок твоїх, Що люблять тебе щирим серцем Співа тобі «Многая літ». Під мирним небом синім-синім Ряснить пшениця золота І короваєм – новим хлібом Завжди вітатимуть тебе.
  Свята Тайна Священства
  Навіщо ходити в храм щонеділі?
  Витяг з історії парафії Спаса у Дрогобичі
Перехід Перемишльської єпархії до унії наприкінці XVII ст. проходив у декілька етапів. Важливим моментом було скликання перемишльським єпископом Інокентієм Винницьким з’їзду духівництва і світської громадськості до Самбора на 3 квітня 1691 р. Собор мав за мету підкреслити, що унія у Перемишльській єпархії запроваджується добровільно, легітимно, за участю громадськості. Аналіз підписів на рішенні собору показує, що на зібранні були присутні представники від церковної громади Дрогобича. Ось підписи дрогобичан, які засвідчували згоду на перехід міських церковних організацій до унії: Василь Нєчвєдзанський (згідно пом’яника церкви Св. Трійці – вікарій цієї церкви Василь...
  Освячення храму
У Дрогобичі освячено відновлений Свято-Преображенський храм, який був зруйнований у 1963 році. 19 серпня на свято Преображення Господнього відбулось освячення храму по вул. Стрийській у м. Дрогобичі, яке здійснив преосвященний владика Юліан (Вороновський), єпископ Самбірсько-Дрогобицький у співслужінні митр. прот. Тараса Гарасимчука (канцлера єпархії), прот. Івана Паньківа (декана Дрогобицького), прот. Любомира Митника (адміністратора парафії), прот. Богдана Волошина (сотрудника парафії) та близько 50-ти священнослужителів єпархії.
  Цвинтар на Задвірній
Всі дрогобичани добре знають вулицю, яка іменується славним ім’ям видатного політика, громадського діяча та визначного українського історика – Михайла Грушевського, нерідко люди цю вулицю, за старою звичкою називають її Радянською, але надзвичайно мало людей, які пам’ятають ту вулицю як Колійова Вижня (передмістя Задвірне). Колись вона носила саме таку назву. Кожного дня сотні місцевих жителів проходять чи проїжджають по ній, проте мало хто з них помічає цвинтар, що знаходиться на цій вулиці. Власне про нього хотілося би поговорити детальніше. Цей некрополь був цвинтарем при церкві Св. Спаса (Преображення).
  Фундаційна грамота


Поділитися з друзями


Календар

«     Листопад 2017     »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 

Оголошення


Статистика

Відвідувачів за сьогодні: 67
Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть:
Система Orphus Система Orphus

Вівтарна дружина 

Вівтарна дружина – спільнота хлопців віком від 10 до 15 років, основним завданням якої є служіння біля вівтаря, допомога священику під час Богослужінь, а також дбати про чистоту і красоту своїх душ та «Святилища», в якому перебувають на Богослужіннях. Зобов’язані добре знати символіку Господнього храму та обряди проходження різних Богослужінь, які вивчають на зустрічах та катехезах.

Вівтарна Дружина керується Законом Божим, нормами християнської моралі та власним Статутом. Завдання Вівтарної Дружини — більше прислужитися Богу та людям. Основною формою діяльності є допомога священнослужителям, парафіяльній раді. Вівтарна Дружина дбає не лише про освячення своїх учасників, але й про вплив на релігійне освідомлення якнайширших кругів суспільства, а також підтримує відносини і активно співпрацює з іншими Вівтарними, Марійськими товариствами, релігійними організаціями і спільнотами, обмінюючись і збагачуючись духовним досвідом та надбаннями.

 

Основні норми поведінки для членів Вівтарної Дружини

1 Кожен вівтарний дружинник після відповідного підготування і призначення слугує під час богослужінь, перебуваючи у святилищі, але тільки при умові зразкової поведінки і старанної участи в молитві.

2 Кожен вівтарник повинен розуміти загальний зміст богослужіння, а також добре знати і виконувати правила слугування та дані норми поведінки.

3 У святилищі категорично забороняється: ходити без конечної потреби, розмовляти, бавитися свічкою, запальничкою, сірниками, спиратися до дверей іконостасу чи в будь-який інший спосіб звертати на себе увагу і перешкоджати спільній молитві. Двері іконостасу слід зачиняти повільно.

4 Забороняється швидко ходити або бігати. При вході і виході зі святилища, або храму, та при переході попри Царські двері іконостасу слід зупинитися і з пошаною віддати Євхаристійному Ісусові малий поклін (метанію).

5 Попри престол на місці служіння священика проходити не можна нікому, окрім священиків, а проходячи із протилежної сторони, робимо метанію.

6 На слугування слід приходити принаймні 15 хвилин до початку богослужіння, причому у скромному одязі і взутті (не в безрукавках, не в спортивному одязі або взутті). Також слід мати скромну зачіску.

7 До святилища слід заходити в окремо приготованому для слугування одязі, який треба зберігати в доброму стані, а саме − не бруднити, при сіданні на крісло не жмакати, після користування старанно складати до шафи.

8 В часі богослужінь вівтарним дружинникам забороняється перебувати в захристії без виразно наданого дозволу. Розпалювати вуглик до кадила повинен лише один окремо призначений до цього вівтарник.

9 До закінчення богослужіння не дозволяється виходити зі святилища і переривати або залишати молитву без крайньої необхідності.

10 Якщо вівтарний дружинник не призначений на слугування, то він повинен молитися у храмі вірних, найкраще − за балюстрадою перед іконостасом.

11 Слід уникати будь-якого роду сперечань, які спричиняють незгоди та ворогування. Якщо виникають непорозуміння, то не можна визначати винуватця в часі богослужбових відправ, інакше порушниками поведінки вважатимуться всі ті, хто настоював на своїй думці і сперечався.

12 За порушення даних норм після кількох попереджень передбачається відлучення від слугування в часі певних відправ і на відповідний термін.

13 Якщо би порушення траплялися особливо часті, великі, а також ставали прикрістю для інших, або постійним злим прикладом, то таких порушників відлучуватиметься з Вівтарної дружини.

14 Зауваження або попередження вівтарному дружиннику можуть давати не лише священики і провідник дружини, але й будь-хто із духовних осіб чи дорослих християн. Однак провідник у такому випадку повинен бути повідомлений і завжди матиме особисті розмови із цього приводу.





 

Тишковичі - місце паломництва на Мостищині