Для всього є свій час, за словом Еклезіяста, усьому час-пора (3, 1), але для молитви й псалмоспіву будь-який час підходить.   св. Василій Великий 4

  Празник Пресвятої Євхаристії
"Хто їсть моє Тіло і п'є мою Кров, той має життя вічне, і я воскрешу його останнього дня". (Ів. 6, 54). Свята Літургія, як Безкровна Жертва, це осередок культу й духовного життя Католицької Церкви. А це тому, бо на Св. Літургії доконується Тайна понад усі Тайни — Пресв. Тайна Євхаристії. Ватиканський Собор II-ий в догматичній конституції про Церкву називає Євхаристійну Жертву "джерелом та звершенням цілого християнського життя" (§11). А в декреті про Пресвітерів сказано: "Бо в Св. Євхаристії зміщається усе духовне добро Церкви, тобто сам Христос, наша Пасха й життєдайний хліб, який через своє Тіло, — оживлене й оживляюче в Святому Дусі, —...
  Неділя Всіх Святих
НЕДІЛЯ ВСІХ СВЯТИХ Восьма неділя після празника Пасхи, а перша після Зіслання Святого Духа називається неділею Всіх святих. Вона завершує коло рухомих свят. Цього дня наша Східна Церква віддає особливу почесть усім тим, які є плодом дарів Святого Духа. "У цей день, в неділю після П'ятдесятниці, — читаємо в синак­сарі цієї неділі, — святкуємо празник Всіх святих скрізь — в Азії, Лівії, Європі, на півночі й півдні. Цей празник наші божественні Отці установили й наказали святкувати після Зіслання Святого Духа, наче показуючи нам взір, як прихід всесвятого Духа вплинув на апостолів. Він освятив і зробив премудрими тих, що з нашої природи, щоб їх поставити на місце...
  Травневі молебні — значення і традиції
Травень у Церкві є місяцем, присвяченим ушануванню Матері Божої. Традиційні «маївки» — молебні, правлені по храмах, при гротах, капличках і придорожніх статуях Богородиці, включають у себе як головний елемент Лоретанську літанію.
  Вірш "Посвячення церкви Спаса"
Низький уклін тобі церковце, Від славних діточок твоїх, Що люблять тебе щирим серцем Співа тобі «Многая літ». Під мирним небом синім-синім Ряснить пшениця золота І короваєм – новим хлібом Завжди вітатимуть тебе.
  Свята Тайна Священства
  Навіщо ходити в храм щонеділі?
  Витяг з історії парафії Спаса у Дрогобичі
Перехід Перемишльської єпархії до унії наприкінці XVII ст. проходив у декілька етапів. Важливим моментом було скликання перемишльським єпископом Інокентієм Винницьким з’їзду духівництва і світської громадськості до Самбора на 3 квітня 1691 р. Собор мав за мету підкреслити, що унія у Перемишльській єпархії запроваджується добровільно, легітимно, за участю громадськості. Аналіз підписів на рішенні собору показує, що на зібранні були присутні представники від церковної громади Дрогобича. Ось підписи дрогобичан, які засвідчували згоду на перехід міських церковних організацій до унії: Василь Нєчвєдзанський (згідно пом’яника церкви Св. Трійці – вікарій цієї церкви Василь...
  Освячення храму
У Дрогобичі освячено відновлений Свято-Преображенський храм, який був зруйнований у 1963 році. 19 серпня на свято Преображення Господнього відбулось освячення храму по вул. Стрийській у м. Дрогобичі, яке здійснив преосвященний владика Юліан (Вороновський), єпископ Самбірсько-Дрогобицький у співслужінні митр. прот. Тараса Гарасимчука (канцлера єпархії), прот. Івана Паньківа (декана Дрогобицького), прот. Любомира Митника (адміністратора парафії), прот. Богдана Волошина (сотрудника парафії) та близько 50-ти священнослужителів єпархії.
  Цвинтар на Задвірній
Всі дрогобичани добре знають вулицю, яка іменується славним ім’ям видатного політика, громадського діяча та визначного українського історика – Михайла Грушевського, нерідко люди цю вулицю, за старою звичкою називають її Радянською, але надзвичайно мало людей, які пам’ятають ту вулицю як Колійова Вижня (передмістя Задвірне). Колись вона носила саме таку назву. Кожного дня сотні місцевих жителів проходять чи проїжджають по ній, проте мало хто з них помічає цвинтар, що знаходиться на цій вулиці. Власне про нього хотілося би поговорити детальніше. Цей некрополь був цвинтарем при церкві Св. Спаса (Преображення).
  Фундаційна грамота


Поділитися з друзями


Календар

«     Листопад 2017     »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 

Оголошення


Статистика

Відвідувачів за сьогодні: 67
Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть:
Система Orphus Система Orphus

У храмі в Бориславі зібрано 54 реліквії, пов’язані з життям Ісуса Христа

 

Греко-католицький храм святої Анни, що у м. Бориславі, вже давно знають не тільки у Львівській області, алей й у цілій державі та за кордоном.

Славу церкві принесла унікальна колекція мощів, яка зібрана там. Відтепер святиня володіє справді безцінним скарбом – мощовиком, в якому зібрані часточки мощей і реліквій, які безпосередньо пов’язані з життям самого Господа нашого Ісуса Христа і з життям Пресвятої Богоматері, – передає кореспондент ЗІКу.


Вперше парафіяни храму побачили цей мощовик у світле свято Воскресіння Господнього. Під час виносу плащаниці та обходу церкви священослужителі храму отець-доктор Роман Василів та отець Петро Підлубний цими мощами і реліквіями благословляли люд.

Унікальний мощовик складається з чотирьох частин. Перша – це матеріальні речі, які належали Ісусу Христу чи з якими він контактував. Зокрема, часточка ясел, в які Діва Марія положила новонародженого Ісуса, а також часточка найвагомішого символу християнства – Животворящого хреста. Тобто, саме того хреста, на якому Син Божий був розп’ятий і ціною свого життя відкупив людський рід.

Також у мощовику зберігається часточка колони, до якої був прив’язаний Ісус, коли його бичували перед розп’яттям; часточка списа Лонгіна – власне цим списом вояк проколов бік Розп’ятого Спасителя. Є серед реліквій навіть часточка тернового вінця, який Ісусові на голову одягли солдати, коли глузували та знущалися з нього, а ще – маленька часточка цвяха, яким Ісуса Христа прибивали до хреста.

Серед реліквій також часточка Туринської плащаниці, а ще – земля, просякнута фізичною кров’ю Спасителя. Цю землю після розп’яття Ісуса Христа зібрав на Голгофі у глечик навернений після побаченого воєначальник Лонгін, і зараз цей глечик з землею та кров’ю, як розповів отець-доктор Роман Василів, зберігається на півночі Італії, у місті Амальфі.

У другій частині мощовика є мощі учнів Сина Божого, тих людей, котрі зреклися себе самих і пішли за Месією. Найперше тут зібрано мощі усіх дванадцяти Апостолів. Цікавий факт: на Землі востаннє всі дванадцять Апостолів зустрічалися під час зіслання Святого Духа. Тепер вони знову разом – в одному мощовику у церкві святої Анни у Бориславі.

Одна із частин мощовика присвячена Богородиці та її родині. Серед цих мощів і реліквій найціннішою, мабуть, є частинка волосся Матері Божої. Звідки ж воно взялося? Як сказано у Євангелії від Івана, на хресті Ісус доручив Свою Матір улюбленому учневі зі словами: «Це Мати твоя!», із того часу Богородицею опікувалися учні Ісуса Христа. Після того, як Діва Марія розчісувалася, на гребінцях залишалося її волосся. І апостоли Іван та Лука збирали це волосся як і інші речі, які належали Пречистій. Так воно збереглося аж до наших днів. Зараз найбільша частка волосся Богородиці знаходиться в Римі, у базиліці Санта Марія Маджоре (Базиліка Святої Марії Більшої), а маленька частинка волоска є тепер у Бориславі.

Серед реліквій Матері Божої у церкві святої Анни є клаптик ризи Пресвятої Богородиці і клаптик її Покрову, тобто Хустини. Поруч із цими святинями знаходяться часточки речей святого Йосифа – обручника Пречистої Діви Марії та опікуна (названого батька) Ісуса Христа. А саме– часточка його ризи і його жезла. Ще є мощі святої Анни і святого Йоакима – батьків Пресвятої Богородиці, та її родичів, батьків Івана Хрестителя – Єлизавети та Захарії, і звичайно, самого Івана Хрестителя, двоюрідного брата Діви Марії – у мощовику вміщено часточку його крові на одежі.

У четвертій, останній частині мощовика зберігаються мощі святих, але саме тих святих, котрі безпосередньо контактували з Ісусом під час його земного життя. Там, зокрема, мощі старця Симеона і пророчиці Анни. Мощі Лазара знаходяться поруч з мощами його сестер Марії і Марти, про котрих теж розповідає Євангеліє.

Серед мощів святих, котрі контактували зі Спасителем, є мощі Симона з Киринеї, котрого під час хресної дороги приневолили нести хрест Ісуса, і мощі святої Вероніки, котра на хресній дорозі подала хустину Сину Божому, щоб витерти обличчя, і на цій хустині назавжди залишився нерукотворний образ Месії.

Неодноразово у Євангелії згадуються побожні жінки. Вони плакали під час хресної дороги та стояли під хрестом Розп’ятого Ісуса, коли інші учні повтікали. На третій день після смерті Ісуса ці жінки прийшли до гробу Господнього, щоб намастити тіло миром. Мощі святих жінок – Марії-Соломії, Йоанни з Хузи, Фотинії (Світлани) та Марії Магдалини теж вміщено у мощовик з найважливішими реліквіями Господа.

Загалом в унікальному мощовику є 54 реліквії. Беручи до уваги цінність святинь, його не буде виставлено на загальний огляд, а використовувати його будуть тільки для благословення. Перше таке благословення парафіяни і гості Бориславського храму святої Анни отримали на Великдень. «Такі благословення, – каже отець-доктор Роман Василів, – будуть проводити періодично, у найбільші християнські свята».

IA ZIK
 

 





 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тишковичі - місце паломництва на Мостищині