Слава Ісусу Христу! «Є два способи стати бідним: працювати в Неділю і красти чуже добро», «Там, де є гріх, там також є множинність, там - схизми, там - єресі, там - незгоди; але там, де є чеснота, там є і єдність, там є і злагода, завдяки якій усі віруючі мають одно тіло й одну душу», - (Ориген, Проповіді на Єзекиїла, 9, 1)

  Празник Пресвятої Євхаристії
"Хто їсть моє Тіло і п'є мою Кров, той має життя вічне, і я воскрешу його останнього дня". (Ів. 6, 54). Свята Літургія, як Безкровна Жертва, це осередок культу й духовного життя Католицької Церкви. А це тому, бо на Св. Літургії доконується Тайна понад усі Тайни — Пресв. Тайна Євхаристії. Ватиканський Собор II-ий в догматичній конституції про Церкву називає Євхаристійну Жертву "джерелом та звершенням цілого християнського життя" (§11). А в декреті про Пресвітерів сказано: "Бо в Св. Євхаристії зміщається усе духовне добро Церкви, тобто сам Христос, наша Пасха й життєдайний хліб, який через своє Тіло, — оживлене й оживляюче в Святому Дусі, —...
  Неділя Всіх Святих
НЕДІЛЯ ВСІХ СВЯТИХ Восьма неділя після празника Пасхи, а перша після Зіслання Святого Духа називається неділею Всіх святих. Вона завершує коло рухомих свят. Цього дня наша Східна Церква віддає особливу почесть усім тим, які є плодом дарів Святого Духа. "У цей день, в неділю після П'ятдесятниці, — читаємо в синак­сарі цієї неділі, — святкуємо празник Всіх святих скрізь — в Азії, Лівії, Європі, на півночі й півдні. Цей празник наші божественні Отці установили й наказали святкувати після Зіслання Святого Духа, наче показуючи нам взір, як прихід всесвятого Духа вплинув на апостолів. Він освятив і зробив премудрими тих, що з нашої природи, щоб їх поставити на місце...
  Травневі молебні — значення і традиції
Травень у Церкві є місяцем, присвяченим ушануванню Матері Божої. Традиційні «маївки» — молебні, правлені по храмах, при гротах, капличках і придорожніх статуях Богородиці, включають у себе як головний елемент Лоретанську літанію.
  Вірш "Посвячення церкви Спаса"
Низький уклін тобі церковце, Від славних діточок твоїх, Що люблять тебе щирим серцем Співа тобі «Многая літ». Під мирним небом синім-синім Ряснить пшениця золота І короваєм – новим хлібом Завжди вітатимуть тебе.
  Свята Тайна Священства
  Навіщо ходити в храм щонеділі?
  Витяг з історії парафії Спаса у Дрогобичі
Перехід Перемишльської єпархії до унії наприкінці XVII ст. проходив у декілька етапів. Важливим моментом було скликання перемишльським єпископом Інокентієм Винницьким з’їзду духівництва і світської громадськості до Самбора на 3 квітня 1691 р. Собор мав за мету підкреслити, що унія у Перемишльській єпархії запроваджується добровільно, легітимно, за участю громадськості. Аналіз підписів на рішенні собору показує, що на зібранні були присутні представники від церковної громади Дрогобича. Ось підписи дрогобичан, які засвідчували згоду на перехід міських церковних організацій до унії: Василь Нєчвєдзанський (згідно пом’яника церкви Св. Трійці – вікарій цієї церкви Василь...
  Освячення храму
У Дрогобичі освячено відновлений Свято-Преображенський храм, який був зруйнований у 1963 році. 19 серпня на свято Преображення Господнього відбулось освячення храму по вул. Стрийській у м. Дрогобичі, яке здійснив преосвященний владика Юліан (Вороновський), єпископ Самбірсько-Дрогобицький у співслужінні митр. прот. Тараса Гарасимчука (канцлера єпархії), прот. Івана Паньківа (декана Дрогобицького), прот. Любомира Митника (адміністратора парафії), прот. Богдана Волошина (сотрудника парафії) та близько 50-ти священнослужителів єпархії.
  Цвинтар на Задвірній
Всі дрогобичани добре знають вулицю, яка іменується славним ім’ям видатного політика, громадського діяча та визначного українського історика – Михайла Грушевського, нерідко люди цю вулицю, за старою звичкою називають її Радянською, але надзвичайно мало людей, які пам’ятають ту вулицю як Колійова Вижня (передмістя Задвірне). Колись вона носила саме таку назву. Кожного дня сотні місцевих жителів проходять чи проїжджають по ній, проте мало хто з них помічає цвинтар, що знаходиться на цій вулиці. Власне про нього хотілося би поговорити детальніше. Цей некрополь був цвинтарем при церкві Св. Спаса (Преображення).
  Фундаційна грамота


Поділитися з друзями


Календар

«     Листопад 2017     »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 

Оголошення


Статистика

Відвідувачів за сьогодні: 23
Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть:
Система Orphus Система Orphus

 Витяг з історії парафії СПАСА у Дрогобичі

 

Перехід Перемишльської єпархії до унії наприкінці XVII ст. проходив у декілька етапів. Важливим моментом було скликання перемишльським єпископом Інокентієм Винницьким з’їзду духівництва і світської громадськості до Самбора на 3 квітня 1691 р. Собор мав за мету підкреслити, що унія у Перемишльській єпархії запроваджується добровільно, легітимно, за участю громадськості. Аналіз підписів на рішенні собору показує, що на зібранні були присутні представники від церковної громади Дрогобича. Ось підписи дрогобичан, які засвідчували згоду на перехід міських церковних організацій до унії: Василь Нєчвєдзанський (згідно пом’яника церкви Св. Трійці – вікарій цієї церкви Василь Медвежанський) – намісник дрогобицького деканату; Олександр Прушик – старший брат дрогобицької церкви та Іван Кобрин – представник від міських та передміських братств.

З найближчих монастирів біля Дрогобича був присутній ієромонах Лішнянського монастиря – Митрофан Радзимінський. Представники від дрогобицької церковної громадськості були присутні і на Перемишльському унійному синоді 1693 р. Від Дрогобича у з’їзді брали участь ігумен Дережицького монастиря, який одночасно представився як дрогобицький намісник (декан) – Єронім Панасевич. Саме постанови Перемишльського синоду закріплювали унію у Перемишльській єпархії та зобов’язували священиків та ігуменів негайно скласти у головній міській церкві (у Дрогобичі це була церква Св.Трійці) католицьке визнання віри. З’їзд зобов’язав духівництво зачитувати під час літургії католицький символ віри з додатком (і Сина). В рішеннях з’їзду вказувалась і необхідність належно відзначати свято блаженного Йосафата, яке мало символізувати унійні переконання духівництва та парафіян. Власне виконуючи постанови Перемишльського синоду та умови, сформульовані Римом, перемишльський єпископ Інокентій Винницький вирішив надати дрогобицькій церкві Св. Спаса (Преображення Господнього), що знаходилась на Задвірному передмісті (сучасна вулиця Стрийська), нову назву – Святого Йосафата. Ще однією причиною перейменування церкви Св. Спаса в Дрогобичі була наявність монастиря та катедральної церкви з аналогічною назвою поблизу Старого Самбора – резиденції перемишльських єпископів. 

Утім окремі дослідники вважають, що наприкінці XVII ст. Інокентієм Винницьким була заснована нова церква (каплиця) Св. Йосафата. Їх твердження базуються на основі візитаційного опису дрогобицьких церков 1764 р. Прикметно, що перші документальні свідчення у справі заснування нової церкви датуються кінцем XVII ст. (декрет єпископа Інокентія Винницького від 1.03.1690 р.). Першими документально зафіксованими парохами церкви були Теодор Дучинський і Григорій Стрілецький.

Згідно актів духовного суду титул Св. Йосафата було надано дрогобицькій церкві 9.08.1695 р. Вірогідно, зміни назви церкви стосувався й декрет Інокентія Винницького від 16.12.1695 р. Характерно, що священик о.Григорій Стрільбицький не поспішав у цей період із зміною титулатури церкви. У 1698 р. духовний суд Перемишльської єпархії вирішив остаточно змінити титулатуру церкви на Задвірному передмісті  - Преображення Господнього (Спаса). Церковна громада міста Дрогобича та священик о.Григорій Стрільбицький  погодились з таким рішенням суду. Ініціатором впровадження консисторських постанов був сам перемишльський єпископ Інокентій Винницький. Владика вирішив якнайурочистіше запровадити культ Св. Йосафата у Дрогобичі. За свої кошти Інокентій Винницький розпорядився намалювати образ Св.Йосафата для церкви. Внаслідок добре обдуманих приготувань внесення образу святого до храмової церкви відбулося з великими почестями. Насамперед, образ уміщено в костьолі, а потім внесено до церкви. Урочиста процесія відбулась навколо церкви, опісля того відбулось богослужіння в грецькому і латинському обряді на честь мученика. У святі взяла участь світська громадськість, українське духівництво, священики з латинських костьолів – парафіяльного та оо. кармелітів, члени міської ради та дрогобицький староста. Урочистість відбулась при співах побожних пісень, гучній музиці капели конвенту оо. кармелітів, гарматних салютах, привезених старостою з міського замку.


 

Сторінка 1 із 2 1 2

 

Тишковичі - місце паломництва на Мостищині