Слава Ісусу Христу! "Усі ангели разом не мають такої влади, яку має священик, бо не можуть відпустити ні одного гріха. А вже найбільша священича гідність у тому, що на слова священика в Службі Божій Христос сходить на землю", - Св. Григорій Богослов

  Празник Пресвятої Євхаристії
"Хто їсть моє Тіло і п'є мою Кров, той має життя вічне, і я воскрешу його останнього дня". (Ів. 6, 54). Свята Літургія, як Безкровна Жертва, це осередок культу й духовного життя Католицької Церкви. А це тому, бо на Св. Літургії доконується Тайна понад усі Тайни — Пресв. Тайна Євхаристії. Ватиканський Собор II-ий в догматичній конституції про Церкву називає Євхаристійну Жертву "джерелом та звершенням цілого християнського життя" (§11). А в декреті про Пресвітерів сказано: "Бо в Св. Євхаристії зміщається усе духовне добро Церкви, тобто сам Христос, наша Пасха й життєдайний хліб, який через своє Тіло, — оживлене й оживляюче в Святому Дусі, —...
  Неділя Всіх Святих
НЕДІЛЯ ВСІХ СВЯТИХ Восьма неділя після празника Пасхи, а перша після Зіслання Святого Духа називається неділею Всіх святих. Вона завершує коло рухомих свят. Цього дня наша Східна Церква віддає особливу почесть усім тим, які є плодом дарів Святого Духа. "У цей день, в неділю після П'ятдесятниці, — читаємо в синак­сарі цієї неділі, — святкуємо празник Всіх святих скрізь — в Азії, Лівії, Європі, на півночі й півдні. Цей празник наші божественні Отці установили й наказали святкувати після Зіслання Святого Духа, наче показуючи нам взір, як прихід всесвятого Духа вплинув на апостолів. Він освятив і зробив премудрими тих, що з нашої природи, щоб їх поставити на місце...
  Травневі молебні — значення і традиції
Травень у Церкві є місяцем, присвяченим ушануванню Матері Божої. Традиційні «маївки» — молебні, правлені по храмах, при гротах, капличках і придорожніх статуях Богородиці, включають у себе як головний елемент Лоретанську літанію.
  Вірш "Посвячення церкви Спаса"
Низький уклін тобі церковце, Від славних діточок твоїх, Що люблять тебе щирим серцем Співа тобі «Многая літ». Під мирним небом синім-синім Ряснить пшениця золота І короваєм – новим хлібом Завжди вітатимуть тебе.
  Свята Тайна Священства
  Навіщо ходити в храм щонеділі?
  Витяг з історії парафії Спаса у Дрогобичі
Перехід Перемишльської єпархії до унії наприкінці XVII ст. проходив у декілька етапів. Важливим моментом було скликання перемишльським єпископом Інокентієм Винницьким з’їзду духівництва і світської громадськості до Самбора на 3 квітня 1691 р. Собор мав за мету підкреслити, що унія у Перемишльській єпархії запроваджується добровільно, легітимно, за участю громадськості. Аналіз підписів на рішенні собору показує, що на зібранні були присутні представники від церковної громади Дрогобича. Ось підписи дрогобичан, які засвідчували згоду на перехід міських церковних організацій до унії: Василь Нєчвєдзанський (згідно пом’яника церкви Св. Трійці – вікарій цієї церкви Василь...
  Освячення храму
У Дрогобичі освячено відновлений Свято-Преображенський храм, який був зруйнований у 1963 році. 19 серпня на свято Преображення Господнього відбулось освячення храму по вул. Стрийській у м. Дрогобичі, яке здійснив преосвященний владика Юліан (Вороновський), єпископ Самбірсько-Дрогобицький у співслужінні митр. прот. Тараса Гарасимчука (канцлера єпархії), прот. Івана Паньківа (декана Дрогобицького), прот. Любомира Митника (адміністратора парафії), прот. Богдана Волошина (сотрудника парафії) та близько 50-ти священнослужителів єпархії.
  Цвинтар на Задвірній
Всі дрогобичани добре знають вулицю, яка іменується славним ім’ям видатного політика, громадського діяча та визначного українського історика – Михайла Грушевського, нерідко люди цю вулицю, за старою звичкою називають її Радянською, але надзвичайно мало людей, які пам’ятають ту вулицю як Колійова Вижня (передмістя Задвірне). Колись вона носила саме таку назву. Кожного дня сотні місцевих жителів проходять чи проїжджають по ній, проте мало хто з них помічає цвинтар, що знаходиться на цій вулиці. Власне про нього хотілося би поговорити детальніше. Цей некрополь був цвинтарем при церкві Св. Спаса (Преображення).
  Фундаційна грамота


Поділитися з друзями


Календар

«     Листопад 2017     »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 

Оголошення


Статистика

Відвідувачів за сьогодні: 67
Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть:
Система Orphus Система Orphus

            Згодом в 1705 р. новим парохом церкви став Василь Зубрицький – пресвітер дрогобицької церкви Св. Юра. Таким чином, церква і надалі залишалась під титулом Св. Йосафата, однак була реінкорпорована до церкви Св. Юра, тобто стала її філіальною, залежною від неї. Права церкви були урізані, зокрема, здійснення сакраментів (Св. Таїн) і відспівування усопших належало матірній церкві.
         Остаточне відокремлення церкви, очолене передміщанами Федушками, спричинило зміну її титулу на Преображення (Спаса), під яким її згодом знали в Дрогобичі. Так, у шематизмі Перемишльської єпархії на 1833 р. ця церква фігурує під титулом Преображення Господнього, а не Св. Йосафата. Можливо, як певний відгомін про колишню назву церкви на Задвірному передмісті у 1829 р. на площі оо. василіян в Дрогобичі було збудовано каплицю під титулом Св. Йосафата.
         Утім, ситуацію зі зміною титулу Св. Йосафата поки що не вдається прояснити докладніше. Можна виділити кілька об’єктивних причин, через які культ святого мученика за унію не прижився у дрогобицькій церкві на Задвірному передмісті. Б.Балик відзначив як негативний чинник у розвитку культу святого те, що він впроваджувався в церкві, яка попередньо вже мала назву. Відтак громадськість і священик звикли до колишньої титулатури і храмового свята. Притім автор зауважив брак популярності святого серед українського населення міста.

            Невиправданим було і вшанування культу з будній день, небажання перенесення на неділю, внаслідок чого громадськість брала слабку участь у богослужінні. Характерно, що дослідник не розглядає даний випадок як опір унійним процесам. На нашу думку, випадок із невдачею запровадження культу слід розглядати і як певну опозицію світської громадськості міста насаджуваним унійним традиціям. Вочевидь, що новостворені культи унійної церкви були малозрозумілими, чужими для вірних, які надавали перевагу давнішим національно-релігійним звичаям і зберігали непорушність східної обрядовості. 

Сторінка 2 із 2 1 2

 

 

 

 

Тишковичі - місце паломництва на Мостищині