Прийдіте, пиймо нове пиття, що не з каменя неплідного чудесно випливає, але з нетління джерела, яке виточив із гробу Христос; в Ньому ми утверджуємось. 

  Празник Пресвятої Євхаристії
"Хто їсть моє Тіло і п'є мою Кров, той має життя вічне, і я воскрешу його останнього дня". (Ів. 6, 54). Свята Літургія, як Безкровна Жертва, це осередок культу й духовного життя Католицької Церкви. А це тому, бо на Св. Літургії доконується Тайна понад усі Тайни — Пресв. Тайна Євхаристії. Ватиканський Собор II-ий в догматичній конституції про Церкву називає Євхаристійну Жертву "джерелом та звершенням цілого християнського життя" (§11). А в декреті про Пресвітерів сказано: "Бо в Св. Євхаристії зміщається усе духовне добро Церкви, тобто сам Христос, наша Пасха й життєдайний хліб, який через своє Тіло, — оживлене й оживляюче в Святому Дусі, —...
  Неділя Всіх Святих
НЕДІЛЯ ВСІХ СВЯТИХ Восьма неділя після празника Пасхи, а перша після Зіслання Святого Духа називається неділею Всіх святих. Вона завершує коло рухомих свят. Цього дня наша Східна Церква віддає особливу почесть усім тим, які є плодом дарів Святого Духа. "У цей день, в неділю після П'ятдесятниці, — читаємо в синак­сарі цієї неділі, — святкуємо празник Всіх святих скрізь — в Азії, Лівії, Європі, на півночі й півдні. Цей празник наші божественні Отці установили й наказали святкувати після Зіслання Святого Духа, наче показуючи нам взір, як прихід всесвятого Духа вплинув на апостолів. Він освятив і зробив премудрими тих, що з нашої природи, щоб їх поставити на місце...
  Травневі молебні — значення і традиції
Травень у Церкві є місяцем, присвяченим ушануванню Матері Божої. Традиційні «маївки» — молебні, правлені по храмах, при гротах, капличках і придорожніх статуях Богородиці, включають у себе як головний елемент Лоретанську літанію.
  Вірш "Посвячення церкви Спаса"
Низький уклін тобі церковце, Від славних діточок твоїх, Що люблять тебе щирим серцем Співа тобі «Многая літ». Під мирним небом синім-синім Ряснить пшениця золота І короваєм – новим хлібом Завжди вітатимуть тебе.
  Свята Тайна Священства
  Навіщо ходити в храм щонеділі?
  Витяг з історії парафії Спаса у Дрогобичі
Перехід Перемишльської єпархії до унії наприкінці XVII ст. проходив у декілька етапів. Важливим моментом було скликання перемишльським єпископом Інокентієм Винницьким з’їзду духівництва і світської громадськості до Самбора на 3 квітня 1691 р. Собор мав за мету підкреслити, що унія у Перемишльській єпархії запроваджується добровільно, легітимно, за участю громадськості. Аналіз підписів на рішенні собору показує, що на зібранні були присутні представники від церковної громади Дрогобича. Ось підписи дрогобичан, які засвідчували згоду на перехід міських церковних організацій до унії: Василь Нєчвєдзанський (згідно пом’яника церкви Св. Трійці – вікарій цієї церкви Василь...
  Освячення храму
У Дрогобичі освячено відновлений Свято-Преображенський храм, який був зруйнований у 1963 році. 19 серпня на свято Преображення Господнього відбулось освячення храму по вул. Стрийській у м. Дрогобичі, яке здійснив преосвященний владика Юліан (Вороновський), єпископ Самбірсько-Дрогобицький у співслужінні митр. прот. Тараса Гарасимчука (канцлера єпархії), прот. Івана Паньківа (декана Дрогобицького), прот. Любомира Митника (адміністратора парафії), прот. Богдана Волошина (сотрудника парафії) та близько 50-ти священнослужителів єпархії.
  Цвинтар на Задвірній
Всі дрогобичани добре знають вулицю, яка іменується славним ім’ям видатного політика, громадського діяча та визначного українського історика – Михайла Грушевського, нерідко люди цю вулицю, за старою звичкою називають її Радянською, але надзвичайно мало людей, які пам’ятають ту вулицю як Колійова Вижня (передмістя Задвірне). Колись вона носила саме таку назву. Кожного дня сотні місцевих жителів проходять чи проїжджають по ній, проте мало хто з них помічає цвинтар, що знаходиться на цій вулиці. Власне про нього хотілося би поговорити детальніше. Цей некрополь був цвинтарем при церкві Св. Спаса (Преображення).
  Фундаційна грамота


Поділитися з друзями


Календар

«     Листопад 2017     »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 

Оголошення


Статистика

Відвідувачів за сьогодні: 23
Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть:
Система Orphus Система Orphus

Пацлавська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці

 

На окраїні Перемишльської Землі, в одному з найстаріших поселень Пацлав-Кальварія, згідно з літописом, уже в 1311 р. за часів володіння короля Юрія існувала дерев’яна церква, посвячена св. Симеону Стовпнику. Згодом у цій церкві з'явилася ікона, яку, згідно підпису на ній, написав "чернець Лаврентій року Божого 1409". До Матері Божої, явленої в цій іконі люди приносили свої потреби, болі, прохання і молитви. Відколи діються чуда при тій іконі, не знати, але те певне, що Мати Божа помагає тим, хто молиться перед тою іконою в церкві.


Про щедру руку Матері Божої, про її могутній покров і скоре заступництво свідчать завішені вота. Народ з великим довір'ям приходить сюди, щоб розказати своїй Покровительці про своє лихо-горе, щоб знайти полегшу для своєї душі. Богородиця вислуховувала своїх дітей і подавала материнську поміч, захист від ворогів, розраду у нещастях, зцілення в немочах. Пацлав-Кальварія стало місцем паломництва побожного українського люду, котрий із молитвами сходився до чудотворного місця – джерела духовної благодаті.

За легендою, за кілька кілометрів від Кальварії у Губицькому лісі хлопчина пас корови та й погубив їх. І хоч довго шукав, та ніяк не міг знайти. Тоді звернув свої очі до неба зі щирою молитвою та проханням до Богородиці допомогти в біді. У цій молитві хлопчина заснув, а коли прокинувся, то побачив, що всі корови біля нього. Після такого випадку на цьому місці було поставлено хрест, а згодом і збудовано церкву, яку й досі називають «Пастушкова церква». Згідно переказів, У Губицькому лісі, на відстані трьох кілометрів від села Губичі що на Старосамбірщині, дерев'яна церковця Зіслання Святого Духа була побудована у 1453 році Божому, за іншими даними у 1630 р..

Біля храму у лісі завжди з процесіями гуртувалися люди не лише з навколишніх сіл та міст, а й з цілої території України. Тут були побудовані намети, в яких люди ночували, в церкві відбувалася сповідь і вже з чистими серцями люди вирушали на святу Пацлавську Гору (відстань від Пастушкової церкви до Пацлава 3 км).

1923 рік Божий - початок святкувань ювілею священомученика Йосафата Кунцевича, на честь цих святкувань преосвященніший владика Йосафат Коциловський освятив хресну дорогу при церкві на Пацлавській Горі, яка й отримала назву - Кальварія.

На сьогодні, внаслідок історичних перипетій значна частина кальварійської хресної дороги знаходиться на території Польщі. Храм на Святій Горі та каплички хресної дороги зруйновано. Чудотворна ікона в 1945 році Божому, але її копія на даний час перебуває у греко-католицької громади села Губичі.

Тепер на Україні в серпні на свято Макавейських мучеників відбувається проща до Пастушкової церкви, де в Пацлавської Божої Матері прочани випрошують ласки для себе, своїх родин, Церкви та Українського народу.

Саме до цієї чудотворної ікони Пацлавської Богородиці свої молитви заносила сім'я Калужинських з села Губичі за свою родичку Дяченко Валентину Дмитрівну. Пані Валентині 18 червня було зроблено важку операцію (видалено з кишківника камінь завбільшки волоського горіха), після якої хвора була підключена до апарату штучного дихання і незадовго вона впала в кому, оскільки відмовили нирки та легені. В такому важкому стані пані Валентина перебувала півтори доби, лікарі ніякої надії на життя не давали, кажучи, що жити залишилось лічені години. Рідні та близькі неустанно молилися за неї, а пан Василь, маючи на парафії великий скарб - Чудотворну ікону, взивав до Неї про чудо зцілення, обіцяючи, що про нього розповість всім людям. І дійсно сталося чудо бо, 20 червня у важкохворої відновили свою роботу легені та нирки. Таким випадком лікарі були здивовані, кажучи, що такого чуда у своїй практиці ще не мали.

Це чудо наших днів перегукується з чудами минулого століття, які були отримані за заступництва Пацлавської Богородиці. До неї прибігають з своїми проханнями всі: діти, молодь, старші, йдучи на прощу Української Кальварії. Щороку прощі до цього чудотворного місця відбуваються 14 серпня у день святих мучеників Макавейських.

Василь КАЛУЖИНСЬКИЙ 





 

 

 

 

Тишковичі - місце паломництва на Мостищині