Для всього є свій час, за словом Еклезіяста, усьому час-пора (3, 1), але для молитви й псалмоспіву будь-який час підходить.   св. Василій Великий 4

  Празник Пресвятої Євхаристії
"Хто їсть моє Тіло і п'є мою Кров, той має життя вічне, і я воскрешу його останнього дня". (Ів. 6, 54). Свята Літургія, як Безкровна Жертва, це осередок культу й духовного життя Католицької Церкви. А це тому, бо на Св. Літургії доконується Тайна понад усі Тайни — Пресв. Тайна Євхаристії. Ватиканський Собор II-ий в догматичній конституції про Церкву називає Євхаристійну Жертву "джерелом та звершенням цілого християнського життя" (§11). А в декреті про Пресвітерів сказано: "Бо в Св. Євхаристії зміщається усе духовне добро Церкви, тобто сам Христос, наша Пасха й життєдайний хліб, який через своє Тіло, — оживлене й оживляюче в Святому Дусі, —...
  Неділя Всіх Святих
НЕДІЛЯ ВСІХ СВЯТИХ Восьма неділя після празника Пасхи, а перша після Зіслання Святого Духа називається неділею Всіх святих. Вона завершує коло рухомих свят. Цього дня наша Східна Церква віддає особливу почесть усім тим, які є плодом дарів Святого Духа. "У цей день, в неділю після П'ятдесятниці, — читаємо в синак­сарі цієї неділі, — святкуємо празник Всіх святих скрізь — в Азії, Лівії, Європі, на півночі й півдні. Цей празник наші божественні Отці установили й наказали святкувати після Зіслання Святого Духа, наче показуючи нам взір, як прихід всесвятого Духа вплинув на апостолів. Він освятив і зробив премудрими тих, що з нашої природи, щоб їх поставити на місце...
  Травневі молебні — значення і традиції
Травень у Церкві є місяцем, присвяченим ушануванню Матері Божої. Традиційні «маївки» — молебні, правлені по храмах, при гротах, капличках і придорожніх статуях Богородиці, включають у себе як головний елемент Лоретанську літанію.
  Вірш "Посвячення церкви Спаса"
Низький уклін тобі церковце, Від славних діточок твоїх, Що люблять тебе щирим серцем Співа тобі «Многая літ». Під мирним небом синім-синім Ряснить пшениця золота І короваєм – новим хлібом Завжди вітатимуть тебе.
  Свята Тайна Священства
  Навіщо ходити в храм щонеділі?
  Витяг з історії парафії Спаса у Дрогобичі
Перехід Перемишльської єпархії до унії наприкінці XVII ст. проходив у декілька етапів. Важливим моментом було скликання перемишльським єпископом Інокентієм Винницьким з’їзду духівництва і світської громадськості до Самбора на 3 квітня 1691 р. Собор мав за мету підкреслити, що унія у Перемишльській єпархії запроваджується добровільно, легітимно, за участю громадськості. Аналіз підписів на рішенні собору показує, що на зібранні були присутні представники від церковної громади Дрогобича. Ось підписи дрогобичан, які засвідчували згоду на перехід міських церковних організацій до унії: Василь Нєчвєдзанський (згідно пом’яника церкви Св. Трійці – вікарій цієї церкви Василь...
  Освячення храму
У Дрогобичі освячено відновлений Свято-Преображенський храм, який був зруйнований у 1963 році. 19 серпня на свято Преображення Господнього відбулось освячення храму по вул. Стрийській у м. Дрогобичі, яке здійснив преосвященний владика Юліан (Вороновський), єпископ Самбірсько-Дрогобицький у співслужінні митр. прот. Тараса Гарасимчука (канцлера єпархії), прот. Івана Паньківа (декана Дрогобицького), прот. Любомира Митника (адміністратора парафії), прот. Богдана Волошина (сотрудника парафії) та близько 50-ти священнослужителів єпархії.
  Цвинтар на Задвірній
Всі дрогобичани добре знають вулицю, яка іменується славним ім’ям видатного політика, громадського діяча та визначного українського історика – Михайла Грушевського, нерідко люди цю вулицю, за старою звичкою називають її Радянською, але надзвичайно мало людей, які пам’ятають ту вулицю як Колійова Вижня (передмістя Задвірне). Колись вона носила саме таку назву. Кожного дня сотні місцевих жителів проходять чи проїжджають по ній, проте мало хто з них помічає цвинтар, що знаходиться на цій вулиці. Власне про нього хотілося би поговорити детальніше. Цей некрополь був цвинтарем при церкві Св. Спаса (Преображення).
  Фундаційна грамота


Поділитися з друзями


Оголошення


Статистика

Відвідувачів за сьогодні: 113
Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть:
Система Orphus Система Orphus

Розпорядок Богослужінь на (19.11.2018 - 25.11.2018)

попередній наступний
2018
19 листопада
понеділок
(6 листопада за старим стилем)
Богослужіння:
8:00 Свята Літургія за померлих. Парастас.
18:00 Свята Літургія. Молебень.

Павла, архиєп. Царгородського, ісп. Святий Павло жив у IV ст. і походив з міста Солуня, що у грецькій частині Македонії. Довший час був писарем царгородського патріарха Олександра, а потім дияконом. Після смерті святого Олександра диякон Павло був висвячений на єпископа і став його наступником на патріаршому престолі. За намовою єретиків-аріян імператор Констанцій усунув Павла з патріаршого престолу і засудив на вигнання, а його місце посів аріянський єпископ Євсевій з Нікомидії. Патріарх Павло прибув до Рима, де зустрівся зі св. Атанасієм Олександрійським, який також перебував у вигнанні через аріян. Коли Папа Юрій довідався про Павла й Атанасія, то скликав 341 року Синод, який виправдав обох патріархів і наказав повернути їм патріарші престоли. Після смерті Євсевія Павло посів патріарший престол, але аріяни ще двічі проганяли патріарха на заслання. Під час останнього вигнання він був у Месопотамії, Сирії, а також у Вірменії, де аріяни шість діб морили його голодом, а потім задушили. Ці трагічні події відбулися 351 року.


2018
20 листопада
вівторок
(7 листопада за старим стилем)
Богослужіння:
8:00 Свята Літургія за померлих. Парастас.
18:00 Свята Літургія. Велика Вечірня з Литією.

Тридцять трьох мчч., що в Мелітині. У час правління цісаря Діоклетіана проживав у Малій Азії, в місті Кападокії, християнський юнак Єрон. З ним жила його стара, й до того ж сліпа, мати. Єрон займався хліборобством. Якось, коли він працював у полі, на нього несподівано напали цісарські вояки і насильно хотіли забрати до війська. Однак він спротивився цьому і, вхопивши орчика, прогнав вояків від себе.  Згодом Єрон сховався у печері і вирішив не допускати до себе вояків, коли б вони знову намагалися забрати його до війська. Однак незабаром, за порадою одного приятеля, він відступив від свого наміру. Зрозумівши, що його має злучити з Богом мученицька смерть, він попрощався з матір'ю і добровільно здався воякам, які завели його до міста Мелітини. Його кинули до в'язниці, де чекали суду ще 32 християн. Після суду їх жорстоко мучили, а вкінці зарубали мечами. Сталося це 298 року.
Прп. чудотворця Лазаря, що постив на Галисійській горі. бл. прп. Йосафати (Гордашевської) Українська Греко-Католицька Церква у цей день відзначає пам'ять блаженної Йосафати Гордашевської. Блаженна Йосафата Гордашевська (хресне ім'я Михайлина) народилася у Львові 20 листопада 1869 року. Коли в 1891 році священики Єремія Ломницький, ЧСВВ (духовний провідник Михайлини) та Кирило Селецький вирішили заснувати нове жіноче Згромадження з апостольською харизмою служіння убогим і знедоленим, вони звернули свій погляд на неї, як на можливу настоятельку майбутньої чернечої спільноти. У 1891-1892 роках дівчина перебувала в новіціяті сестер-феліціянок у Жовкві. Влітку 1892 року Михайлина облеклася у василіянській церкві св. Онуфрія у Львові, прибравши чернече ім'я Йосафата, і поїхала до новозбудованого дому Згромадження сестер Служебниць Непорочної Діви Марії у селі Жужель на Львівщині. У 1902 році на загальних зборах сестер Служебниць Йосафату було обрано головною настоятелькою Згромадження. Мати Йосафата мужньо й терпляче зносила різні випробування. Померла від туберкульозу костей 7 квітня 1919 року, в ніч празника Благовіщення Пречистої Діви Марії. 27 червня 2001 року була проголошена блаженною Папою Іваном Павлом II у Львові.


2018
21 листопада
середа
(8 листопада за старим стилем)
Богослужіння:
8:00 Утреня.
9:00 Божественна Літургія.
11:00 Божественна Літургія.
18:00 Божественна Літургія.

Собор святого архистратига Михаїла й інших безплотних сил. Наш церковний рік це наче прегарна мозаїка, яку творять Господські, Богородичні празники та велика кількість празників мучеників і святих. Осередок цієї величної мозаїки — це Господь Наш Ісус Христос, як Бог і як Чоловік. На землі день і ніч славить Його Церква-паломниця, а в небі вічну славу співає Йому Церква прославлена: превеликий хор ангелів і святих. Святі ангели це одвічний Божий хор слави, це Божа сторожа і Божі слуги. Ангели сповняють також велику роль у відкупленні людського роду. Для заохочення до більшого почитання ангелів скажемо дещо про їхній культ, про мету цього празника та його духовне значення для нас.


2018
22 листопада
четвер
(9 листопада за старим стилем)
Богослужіння:
8:00 Свята Літургія за померлих. Парастас.
18:00 Свята Літургія. Молебень.

мчч. Онисифора й Порфирія; прп. Матрони Свята Матрона. Народилася 422 року в Малій Азії. Вона вже з раннього дитинства бажала посвятити себе Богові, але опісля підкорилася волі батьків і вийшла заміж. Подружжя мало одну дочку Теодотію, яку Матрона, переїхавши до Царгорода, віддала на виховання побожній дівиці Сусанні, а сама пішла в монастир. Пізніше вона повернулася до Сусанни і була в неї аж до смерті своєї доньки. Невдовзі після того Матрона поселилась у покинутій поганській святині, де вела життя, повне християнських чеснот. Після смерті чоловіка вона повернулася до Царгорода, де стала ігуменею у новозбудованому монастирі. Бог наділив Матрону чудотворною силою і даром зцілення хворих молитвою. Закінчила своє праведне життя 522 року в глибокій старості.
прп. Теоктисти, що з Лезви


2018
23 листопада
п'ятниця
(10 листопада за старим стилем)
Богослужіння:
8:00 Свята Літургія за здоров'я. Соборова.
18:00 Свята Літургія. Молебень.

апп. Ераста, Олімпа, Родіона і тих, що з ними У церковному богослуженні сьогодні згадуємо св. Ераста, Олімпа, Родіона, Сосіпатра, Терція й Куарта. Всі вони належали до сімдесятьох Христових апостолів, проповідували Христову віру і усі, крім св. Куарта, пролили за неї свою кров як святі мученики. Святий Ераст походив з міста Коринта у Греції. До Христової віри навернувся, імовірно, під час перебування апостола Павла в Коринті. Про Ераста згадує святий Павло у своєму посланні до римлян: "Вітає вас Ераст, міський скарбник" (16, 24). Ераст, правдоподібно, був єпископом. Загинув мученицькою смертю разом зі св. Павлом у Римі 67 року за правління імператора Нерона. Святі Олімп і Родіон загинули мученицькою смертю у Римі того ж дня, що й святий Павло.  Святого Сосіпатра згадуємо 28 квітня. Св. Терцій був учнем св. Павла й помагав йому писати послання до римлян. Про це він сам згадує: "Поздоровляю вас і я, Терцій, що написав це послання в Господі" (16, 22). Загинув святий Терцій за Христову віру в Римі зі святим апостолом Павлом.


2018
24 листопада
субота
(11 листопада за старим стилем)
Богослужіння:
8:00 Свята Літургія за померлих. Парастас.
18:00 Велика Вечірня з Литією. Молебень.

мчч. Мини, Віктора й Вінкентія, мчц. Стефаніди; прп. ісп. Теодора Студита Св. Теодор Студит народився у Царгороді приблизно 760 року і походив з дуже побожної родини, усі члени якої вступили до монастиря. Мати Теоктиста з дочкою вступили до жіночого монастиря в Царгороді, а батько Фотин із трьома синами переїхали до свого маєтку в Саккудіоні і там розпочали чернече життя. Недалеко від них, у монастирі на горі Олімпі, був аввою Теодорів дядько св. Платон. На той час, коли Теодор, найстарший Фотинів син, повністю посвятив себе Господеві, йому було 22 роки. Незабаром дядько Платон долучився до них і став їхнім ігуменом. Коли Теодор засвоїв необхідні богословські знання, дядько вислав його до Царгороду, де його висвятили на священика. У тому часі о. Теодор зробив великий поступ у християнській досконалості й науці. У 794 році св. Платон зрікся настоятельства й, за згодою ченців, передав його Теодорові. У 799 році Теодор покинув зі своїми ченцями давній монастир, який перебував під загрозою нападу арабів, і прибув до Царгороду. Тут він перейняв так званий монастир Студіон, який був збудований 463 року римським консулом Іваном Студієм. Завдяки Теодоровій святості й розумному духовному проводові, число ченців зросло в Студіоні до тисячі. Для своїх ченців написав він тут новий устав, що докладно впорядковував усе їх життя. Своє багатостраждальне життя закінчив 826 року на острові святого Трифона близько Царгороду. Перед смертю прийняв Святі Тайни, попрощався зі своїми ченцями і сказав їм, щоб позасвічували свічки й заспівали похоронну пісню: "Блаженні непорочні..." Коли дійшли до слів: "Во віки не забуду оправданій Твоїх, яко в них оживил мя єси...", він, проспівавши ці слова, віддав Богові свою праведну душу.


2018
25 листопада
неділя
(12 листопада за старим стилем)
Богослужіння:
8:00 Утреня.
9:00 Божественна Літургія.
11:00 Божественна Літургія.
15:00 Молитва спільноти "Матері в молитві".
17:00 Божественна Літургія.

Йоана Милостивого, патр. Олександрійського; На острові Кіпрі, у місті Аматунті, жив у п'ятому столітті багатий чоловік Йоан. Коли померли його жінка і діти, він почав опікуватися вбогими та допомагати їм великими милостинями, а сам старався жити тільки для Бога й щасливої вічності. Святість його життя була настільки відома, що 608 року його вибрали олександрійським патріархом. Тоді йому було вже за 50. Коли після вибору Йоан прибув до Олександрії, то насамперед наказав скласти докладний список "панів". Панами він уважав усіх убогих у місті. Убогих в Олександрії знайшлося сім тисяч п'ятсот осіб, і милосердний патріарх узяв їх під свою опіку та допомагав їм милостинями. Незадовго до смерті святий Йоан залишив свою катедру. Прибувши на Кіпр, у рідне місто Аматунт, святитель віддав Господеві свою праведну душу 616 року.
Йосафата, архиєп. Полоцького Святий Йосафат Кунцевич народився у Володимирі-Волинському 1580 року. Під час св. Хрещення отримав ім'я Іван. У 1604 році він вступив до василіянського Святотроїцького монастиря у Вільно і отримав чернече ім'я Йосафат. Наприкінці 1608 року його було висвячено на священика. У 1617 році став єпископом Полоцьким, а через рік - архиєпископом. Його великою заслугою, як архимандрита, є реформа Василіянського Чину, яку він провів разом із митрополитом Йосифом Рутським. Після Берестейської унії 1596 року багато вельмож і духовенства противилися її рішенням. Йосафат мав противників, які налаштовували людей проти нього і об'єднаної Церкви, яка завдяки його діяльності зростала. У 1623 році Йосафат поїхав до Вітебська, де його жорстоко вбили, а тіло з прив'язаним до нього каменем кинули у ріку Двіну. На дні річки воно випромінювало яскраве світло. Під час урочистого поховання Йосафата діялися численні чуда. 1643 року його було проголошено блаженним, а 1867 року - святим. Нетлінні мощі св. Йосафата спочивають у базиліці Святого Петра у Ватикані.






 

 

 

 

 

 

 

Тишковичі - місце паломництва на Мостищині