Горе мудрим у власних очах та розумним перед собою самим! Горе тим, що хоробрі винце попивати, і силачі на мішання п'янкого напою, що несправедливого чинять в суді за хабар справедливим, а праведність праведного усувають від нього... Горе тим, що зло називають добром, а добро злом, що ставлять темноту за світло, а світло за темряву, що ставлять гірке за солодке, а солодке за гірке! (Іс. 5:8,11)

  Празник Пресвятої Євхаристії
"Хто їсть моє Тіло і п'є мою Кров, той має життя вічне, і я воскрешу його останнього дня". (Ів. 6, 54). Свята Літургія, як Безкровна Жертва, це осередок культу й духовного життя Католицької Церкви. А це тому, бо на Св. Літургії доконується Тайна понад усі Тайни — Пресв. Тайна Євхаристії. Ватиканський Собор II-ий в догматичній конституції про Церкву називає Євхаристійну Жертву "джерелом та звершенням цілого християнського життя" (§11). А в декреті про Пресвітерів сказано: "Бо в Св. Євхаристії зміщається усе духовне добро Церкви, тобто сам Христос, наша Пасха й життєдайний хліб, який через своє Тіло, — оживлене й оживляюче в Святому Дусі, —...
  Неділя Всіх Святих
НЕДІЛЯ ВСІХ СВЯТИХ Восьма неділя після празника Пасхи, а перша після Зіслання Святого Духа називається неділею Всіх святих. Вона завершує коло рухомих свят. Цього дня наша Східна Церква віддає особливу почесть усім тим, які є плодом дарів Святого Духа. "У цей день, в неділю після П'ятдесятниці, — читаємо в синак­сарі цієї неділі, — святкуємо празник Всіх святих скрізь — в Азії, Лівії, Європі, на півночі й півдні. Цей празник наші божественні Отці установили й наказали святкувати після Зіслання Святого Духа, наче показуючи нам взір, як прихід всесвятого Духа вплинув на апостолів. Він освятив і зробив премудрими тих, що з нашої природи, щоб їх поставити на місце...
  Травневі молебні — значення і традиції
Травень у Церкві є місяцем, присвяченим ушануванню Матері Божої. Традиційні «маївки» — молебні, правлені по храмах, при гротах, капличках і придорожніх статуях Богородиці, включають у себе як головний елемент Лоретанську літанію.
  Вірш "Посвячення церкви Спаса"
Низький уклін тобі церковце, Від славних діточок твоїх, Що люблять тебе щирим серцем Співа тобі «Многая літ». Під мирним небом синім-синім Ряснить пшениця золота І короваєм – новим хлібом Завжди вітатимуть тебе.
  Свята Тайна Священства
  Навіщо ходити в храм щонеділі?
  Витяг з історії парафії Спаса у Дрогобичі
Перехід Перемишльської єпархії до унії наприкінці XVII ст. проходив у декілька етапів. Важливим моментом було скликання перемишльським єпископом Інокентієм Винницьким з’їзду духівництва і світської громадськості до Самбора на 3 квітня 1691 р. Собор мав за мету підкреслити, що унія у Перемишльській єпархії запроваджується добровільно, легітимно, за участю громадськості. Аналіз підписів на рішенні собору показує, що на зібранні були присутні представники від церковної громади Дрогобича. Ось підписи дрогобичан, які засвідчували згоду на перехід міських церковних організацій до унії: Василь Нєчвєдзанський (згідно пом’яника церкви Св. Трійці – вікарій цієї церкви Василь...
  Освячення храму
У Дрогобичі освячено відновлений Свято-Преображенський храм, який був зруйнований у 1963 році. 19 серпня на свято Преображення Господнього відбулось освячення храму по вул. Стрийській у м. Дрогобичі, яке здійснив преосвященний владика Юліан (Вороновський), єпископ Самбірсько-Дрогобицький у співслужінні митр. прот. Тараса Гарасимчука (канцлера єпархії), прот. Івана Паньківа (декана Дрогобицького), прот. Любомира Митника (адміністратора парафії), прот. Богдана Волошина (сотрудника парафії) та близько 50-ти священнослужителів єпархії.
  Цвинтар на Задвірній
Всі дрогобичани добре знають вулицю, яка іменується славним ім’ям видатного політика, громадського діяча та визначного українського історика – Михайла Грушевського, нерідко люди цю вулицю, за старою звичкою називають її Радянською, але надзвичайно мало людей, які пам’ятають ту вулицю як Колійова Вижня (передмістя Задвірне). Колись вона носила саме таку назву. Кожного дня сотні місцевих жителів проходять чи проїжджають по ній, проте мало хто з них помічає цвинтар, що знаходиться на цій вулиці. Власне про нього хотілося би поговорити детальніше. Цей некрополь був цвинтарем при церкві Св. Спаса (Преображення).
  Фундаційна грамота


Поділитися з друзями


Оголошення


Статистика

Відвідувачів за сьогодні: 48
Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть:
Система Orphus Система Orphus

Розпорядок Богослужінь на (05.02.2018 - 11.02.2018)

попередній наступний
2018
5 лютого
понеділок
(23 січня за старим стилем)
Богослужіння:
8:00 Свята Літургія за померлих. Парастас.
18:00 Свята Літургія. Молебень.

свщмч. Климента, єп. Анкирського та мч. Агатангела Святий Климентій Анкирський народився 250 року в місті Анкирі у Малій Азії за правління Імператора Діоклетіана. Після смерті батьків ним опікувалася побожна християнка Софія. У той час у Галатії настав голод, і погани, які не мали чим годувати дітей, викидали їх на вулицю. Тих нещасних Климент і Софія забирали додому, годували їх, навчали правд святої віри й готували до таїнства Хрещення. Климентія так любили в Анкирі, що коли йому виповнилося 20 років, його обрали єпископом. За наказом імператора Діоклетіана, жорстокого гонителя християн, Климентія ув'язнили і мучили різними способами. Діоклетіан, уражений дивним терпінням святого Климентія, відіслав його в Никомидію до свого співправителя Максиміліяна. Дорогою до святого приєднався його учень Агатангел, що бажав страждати і померти за Христа разом з єпископом Климентом. Імператор Максимільян віддав святих Климентія і Агатангела правителю Агрипину, який піддав їх таким нелюдським катуванням, що навіть у глядачів-язичників з’явилося співчуття до мучеників і вони побили камінням мучителів. Після смерті Максиміліяна святий Агатангел був усічений мечем. Коли ж Климентій з Божого Провидіння вийшов на волю і згодом в неділю відправляв Службу Божу, до церкви вбігли вояки і відрубали йому при престолі голову. Відбулося це 312 року. У XIII ст. хрестоносці вивезли голову св. Климентія до Франції.


2018
6 лютого
вівторок
(24 січня за старим стилем)
Богослужіння:
8:00 Свята Літургія за померлих. Парастас.
18:00 Свята Літургія. Молебень.

прп. Ксенії Римлянки Свята Ксенія Римлянка називалася Євсевією і походила з родини заможного сенатора в Римі. Невинна й надзвичайно побожна Євсевія мріяла про те, щоб душею і тілом належати лише одному Ісусові. Тим часом батьки, що не здогадувалися про наміри дочки, вже готувалися до її весілля. Тоді Євсевія разом з двома служницями втекла з дому на малозаселений острів Коа, де вони почали вести життя великого самозречення. Євсевія назвала себе Ксенією, тобто чужою, щоб ніхто не довідався, хто вона і звідки. Невдовзі Ксенія заснувала в карійському місті Милассі монастир і стала його ігуменею. Єпископ Павло висвятив Ксенію на дияконису, щоб вона робила різні послуги в церкві й опікувалася жінками. Господь покликав її по небесну нагороду 450 року. У час успіння Ксенії над монастирем з'явився блискучий хрест у сяючому вінку, який супроводжував похоронну процесію аж до місця поховання праведної ігумені.


2018
7 лютого
середа
(25 січня за старим стилем)
Богослужіння:
8:00 Свята Літургія за померлих. Парастас.
18:00 Свята Літургія. Молебень.

Григорія Богослова, архиєп. Царгородського Святий Григорій Богослов народився 329 року в Аріянзі у Малій Азії. Покинувши блискучу кар'єру юриста, він разом зі св. Василієм Великим декілька років життя провів у понтійській пустелі у молитві, пості та роздумах над Святим Письмом. Потім батько Григорія, св. Григорій Старший, який був єпископом Назіянза, висвятив його на священика. Згодом Григорій став єпископом у м. Сазимі. У 375 році він пішов у Ісаврійську Селевкію, де провів п'ять років аскетичного життя. 381 року Григорій став царгородським патріархом. У той час він виголосив свої славні проповіді про Пресвяту Трійцю, за які Халкідонський Собор назвав його Богословом. Григорій очолив II Вселенський Собор у Царгороді 381 року. Незабаром він зрікся патріаршого престолу й головування на Соборі і виїхав до Назіянза, де управляв батьківською єпархією. Помер Григорій Богослов 389 року в Аріянзі. Його мощі спочивають на вівтарі базиліки св. Петра у Ватикані.


2018
8 лютого
четвер
(26 січня за старим стилем)
Богослужіння:
8:00 Свята Літургія за померлих. Парастас.
18:00 Свята Літургія. Молебень.

прп. Ксенофонта, дружини його Марії і синів їхніх Аркадія та Йоана Святі Ксенофонт і Марія жили у V ст. в Царгороді і були дуже побожним християнським подружжям. Вони мали двох синів, Івана та Аркадія, які згодом поїхали на навчання до фінікійського міста Вирита. Невдовзі Ксенофонт важко захворів, тож сини прибули до Царгорода і завдяки їхнім сердечним молитвам батько одужав. Коли хлопці поверталися до Вирита, буря розбила корабель, на якому вони пливли. Однак вони врятувалися, але вода занесла їх у різні місця. Щасливо допливши до берега, юнаки оселилися у місцевих монастирях. Довідавшись згодом про трагедію, батьки думали, що сини втопилися. Невдовзі вони поїхали на прощу до Єрусалима і там завдяки Божому Провидінню зустріли своїх дітей. Після щасливої і несподіваної зустрічі сини пішли в пустелю служити Богові, а батьки, роздавши майно вбогим, вступили до монастирів, де свято закінчили своє життя.


2018
9 лютого
п'ятниця
(27 січня за старим стилем)
Богослужіння:
8:00 Свята Літургія за здоров'я. Соборова.
18:00 Свята Літургія. Молебень.

Перенесення чесних мощів св. Йоана Золотоустого Царгородський патріарх св. Іван Золотоустий помер 407 року в місті Комани у Малій Азії. У 434 році за наказом імператора Теодосія нетлінні мощі св. Івана перенесли до Халкидона. Під час перенесення св. мощей зцілився один каліка. Потім святі мощі перевезли до царгородської церкви Святих Апостолів і помістили на патріаршому вівтарі. Того дня під час урочистої св. Літургії зцілилося багато хворих.


2018
10 лютого
субота
(28 січня за старим стилем)
Богослужіння:
8:00 Свята Літургія за померлих. Парастас.
18:00 Вечірня. Молебень.

Прп. Єфрема Сирина Святий Єфрем Сирійський народився у місті Нисибії у Сирії. Був учнем нисибійського єпископа св. Якова, з яким побував у 325 році на Вселенському Соборі в Нікеї. Пізніше Єфрем поселився у печері серед скель міста Едесси, де вів надзвичайно суворе життя. Він не був затворником, а займався всіма церковними справами в Едессі і мав дуже великий вплив на людей. У 373 році Єфрем закінчив своє богоугодне життя, хоч є відомості, що він уснув 379 року. Його святі мощі спочивають у церкві в Едессі. Папа Венедикт XV у 1920 році проголосив св. Єфрема Учителем Церкви. Св. Єфрем був великим проповідником, марійським поетом, тлумачем Святого Письма й відважним оборонцем Христової віри. Його молитву "Господи і Владико життя мого" у нашій Церкві відмовляють з поклонами на богослужіннях у часі Великого посту.


2018
11 лютого
неділя
(29 січня за старим стилем)
Богослужіння:
8:00 Утреня.
9:00 Божественна Літургія.
11:00 Божественна Літургія.
13:00 Божественна Літургія (для товариства "Надія").
15:00 Молитва спільноти "Матері в молитві".
17:00 Божественна Літургія. Велика Вечірня з Литією.

Св. Ігнатій Богоносець загинув мученицькою смертю в Римі за імператора Траяна, який наказав кинути його на розтерзання звірам. Вірні позбирали кості св. Ігнатія і поховали у Римі. Згодом святі мощі відіслали до Антіохії, де їх поховали у храмі на дафнійському передмісті. У 450 році святі мощі перенесли до нової церкви, збудованої на місці зруйнованої поганської богині Фортуни. Мощі св. Ігнатія прославилися численними чудами. У середині VII ст. їх перенесли до Рима в церкву св. Папи Климента.






 

 

 

 

 

 

 

 

Тишковичі - місце паломництва на Мостищині