Пасха красна; Пасха Господня; Пасха! Пасха преславная нам засіяла; Пасха! Радісно одні одних обнімімо! О, Пасхо, визволення від скорбот! Нині бо з гробу, наче зо світлиці, засіяв Христос, жінок же радістю наповнив, мовивши: Проповідуйте апостолам.

  Празник Пресвятої Євхаристії
"Хто їсть моє Тіло і п'є мою Кров, той має життя вічне, і я воскрешу його останнього дня". (Ів. 6, 54). Свята Літургія, як Безкровна Жертва, це осередок культу й духовного життя Католицької Церкви. А це тому, бо на Св. Літургії доконується Тайна понад усі Тайни — Пресв. Тайна Євхаристії. Ватиканський Собор II-ий в догматичній конституції про Церкву називає Євхаристійну Жертву "джерелом та звершенням цілого християнського життя" (§11). А в декреті про Пресвітерів сказано: "Бо в Св. Євхаристії зміщається усе духовне добро Церкви, тобто сам Христос, наша Пасха й життєдайний хліб, який через своє Тіло, — оживлене й оживляюче в Святому Дусі, —...
  Неділя Всіх Святих
НЕДІЛЯ ВСІХ СВЯТИХ Восьма неділя після празника Пасхи, а перша після Зіслання Святого Духа називається неділею Всіх святих. Вона завершує коло рухомих свят. Цього дня наша Східна Церква віддає особливу почесть усім тим, які є плодом дарів Святого Духа. "У цей день, в неділю після П'ятдесятниці, — читаємо в синак­сарі цієї неділі, — святкуємо празник Всіх святих скрізь — в Азії, Лівії, Європі, на півночі й півдні. Цей празник наші божественні Отці установили й наказали святкувати після Зіслання Святого Духа, наче показуючи нам взір, як прихід всесвятого Духа вплинув на апостолів. Він освятив і зробив премудрими тих, що з нашої природи, щоб їх поставити на місце...
  Травневі молебні — значення і традиції
Травень у Церкві є місяцем, присвяченим ушануванню Матері Божої. Традиційні «маївки» — молебні, правлені по храмах, при гротах, капличках і придорожніх статуях Богородиці, включають у себе як головний елемент Лоретанську літанію.
  Вірш "Посвячення церкви Спаса"
Низький уклін тобі церковце, Від славних діточок твоїх, Що люблять тебе щирим серцем Співа тобі «Многая літ». Під мирним небом синім-синім Ряснить пшениця золота І короваєм – новим хлібом Завжди вітатимуть тебе.
  Свята Тайна Священства
  Навіщо ходити в храм щонеділі?
  Витяг з історії парафії Спаса у Дрогобичі
Перехід Перемишльської єпархії до унії наприкінці XVII ст. проходив у декілька етапів. Важливим моментом було скликання перемишльським єпископом Інокентієм Винницьким з’їзду духівництва і світської громадськості до Самбора на 3 квітня 1691 р. Собор мав за мету підкреслити, що унія у Перемишльській єпархії запроваджується добровільно, легітимно, за участю громадськості. Аналіз підписів на рішенні собору показує, що на зібранні були присутні представники від церковної громади Дрогобича. Ось підписи дрогобичан, які засвідчували згоду на перехід міських церковних організацій до унії: Василь Нєчвєдзанський (згідно пом’яника церкви Св. Трійці – вікарій цієї церкви Василь...
  Освячення храму
У Дрогобичі освячено відновлений Свято-Преображенський храм, який був зруйнований у 1963 році. 19 серпня на свято Преображення Господнього відбулось освячення храму по вул. Стрийській у м. Дрогобичі, яке здійснив преосвященний владика Юліан (Вороновський), єпископ Самбірсько-Дрогобицький у співслужінні митр. прот. Тараса Гарасимчука (канцлера єпархії), прот. Івана Паньківа (декана Дрогобицького), прот. Любомира Митника (адміністратора парафії), прот. Богдана Волошина (сотрудника парафії) та близько 50-ти священнослужителів єпархії.
  Цвинтар на Задвірній
Всі дрогобичани добре знають вулицю, яка іменується славним ім’ям видатного політика, громадського діяча та визначного українського історика – Михайла Грушевського, нерідко люди цю вулицю, за старою звичкою називають її Радянською, але надзвичайно мало людей, які пам’ятають ту вулицю як Колійова Вижня (передмістя Задвірне). Колись вона носила саме таку назву. Кожного дня сотні місцевих жителів проходять чи проїжджають по ній, проте мало хто з них помічає цвинтар, що знаходиться на цій вулиці. Власне про нього хотілося би поговорити детальніше. Цей некрополь був цвинтарем при церкві Св. Спаса (Преображення).
  Фундаційна грамота


Поділитися з друзями


Календар

«     Липень 2019     »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

Оголошення


Статистика

Відвідувачів за сьогодні: 6
Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть:
Система Orphus Система Orphus

Cамбірщина і Старосамбірщина попрощалися зі своїми героями [фото, відео]

10 липня у м. Самборі та у с. Сусідовичі на Старосамбірщині одночасно прощалися з двома героями України – Дмитром Димківським та Романом Цапом. Як повідомлялося раніше, обидва герої загинули під час виконання бойового завдання біля 29-го блокпосту поблизу н/п Новотошківа на Луганщині.

«Нелегко нам переживати той час. Сьогодні в тій самій годині, що і ми, у Самборі ховають воїна Дмитра, його товариша, друга, з яким разом пішли виконувати військовий обов’язок і разом там віддали своє життя», - такими словами звернувся до рідних Романа, священослужителів та громади с. Сусідовичі адміністратор храму Різдва Пресвятої Богородиці, о. Богдан Телятинський.

«Сьогодні відходять не тільки їх два, але ще і ті три, які ішли їм на поміч, щоб вирвати з рук ворога і забрати їх живими. Вони віддали своє життя: тих два айдаровці і лікар, котрий ішов на поміч Романові, що був ще живим», - продовжив священик.

Він наголосив, що наші воїни достойні зустрічей, які робимо для них. «Якби побачили російські матері, як зустрічають наших воїнів, вони, мабуть, відкликали б своїх синів і сказали: «Діти, ви того не заслуговуєте, бо вас ніхто так не зустрічає і так ніхто не проводжає. Ви пішли на чужу землю і називаєтеся ворогами, прийшли загарбниками і не можете мати іншого імені», - сказав о. Богдан.

Священик поділився особистим досвідом від спілкування з Романом, як парохіянином храму, односельцем, людиною доброго серця та щирої душі. Розповів про те, як Роман допомагав йому в будівництві і якою доброю була його душа. «Він був добрим християнином, добрим батьком, добрим сином. Усім помагав, хто до нього не звернувся б. Ходив до церкви, коли був вільним від служби. Молився разом з нами, щоб отримати подяку в тій молитві, яку ми будемо заносити до Бога не тільки сьогодні-завтра, а доки наших днів. Він був завжди у мене на молитві за здоров’я між нашими воїнами, а сьогодні мені треба переписати ту картку і молитися за упокій його душі. Сьогодні ті співбраття, котрі загинули перед ним, стануть і вийдуть йому назустріч, щоб зустріти воїна Христового, який отримає ту вічну нагороду в небі і вічний спокій», - завершив проповідник.

На руки родини слова співчуття від владики Ярослава (Приріза) та єпископа-помічника Григорія (Комара) і усіх священиків єпархії склав о. Любомир Митник, віце-канцлер Самбірсько-Дрогобицької єпархії. «Дорогою сюди ми ще зупинилися у Самборі, щоб помолитися над тілом його побратима, Дмитра. Ми чули спогади людей, котрі повернулися з передової. Саме ці хлопці були гарантією спокою для всіх військових, бо творили цю передову лінію захисту, щоби ворог не міг підступно проникнути у тил наших військових. Вони ризикували життям, але робили це свідомо, бо знали, що за їхніми плечима є їхні побратими, друзі, їхні брати», - сказав о. Любомир.

Добрими словами згадав усопшого Романа голова сільради, п. Володимир. «Роман відстоював на Сході нашу державу, щоб кожен з нас міг спокійно прихилити голову, спокійно відпочити. Він знав і завжди мені говорив: «А хто, Володимире, піде, як не я, як не ми».

Зі слів односельчан, Роман пішов на війну добровольцем, хоч мав можливість відмовитись. Він тричі був на Сході. Цього року, у серпні, його строк служіння мав завершитись.

Більше фото ТУТ

 

Комісія у справах мирян Самбірсько-Дрогобицької єпархії



11.07.2015

Тишковичі - місце паломництва на Мостищині