"Захланність наповнює ліси розбійниками, доми злодіями, ярмарки ошуканцями, суди кривоприсягою, очі бідаків сльозами, а пекло - осудженими", - Св. Василій Великий

  Празник Пресвятої Євхаристії
"Хто їсть моє Тіло і п'є мою Кров, той має життя вічне, і я воскрешу його останнього дня". (Ів. 6, 54). Свята Літургія, як Безкровна Жертва, це осередок культу й духовного життя Католицької Церкви. А це тому, бо на Св. Літургії доконується Тайна понад усі Тайни — Пресв. Тайна Євхаристії. Ватиканський Собор II-ий в догматичній конституції про Церкву називає Євхаристійну Жертву "джерелом та звершенням цілого християнського життя" (§11). А в декреті про Пресвітерів сказано: "Бо в Св. Євхаристії зміщається усе духовне добро Церкви, тобто сам Христос, наша Пасха й життєдайний хліб, який через своє Тіло, — оживлене й оживляюче в Святому Дусі, —...
  Неділя Всіх Святих
НЕДІЛЯ ВСІХ СВЯТИХ Восьма неділя після празника Пасхи, а перша після Зіслання Святого Духа називається неділею Всіх святих. Вона завершує коло рухомих свят. Цього дня наша Східна Церква віддає особливу почесть усім тим, які є плодом дарів Святого Духа. "У цей день, в неділю після П'ятдесятниці, — читаємо в синак­сарі цієї неділі, — святкуємо празник Всіх святих скрізь — в Азії, Лівії, Європі, на півночі й півдні. Цей празник наші божественні Отці установили й наказали святкувати після Зіслання Святого Духа, наче показуючи нам взір, як прихід всесвятого Духа вплинув на апостолів. Він освятив і зробив премудрими тих, що з нашої природи, щоб їх поставити на місце...
  Травневі молебні — значення і традиції
Травень у Церкві є місяцем, присвяченим ушануванню Матері Божої. Традиційні «маївки» — молебні, правлені по храмах, при гротах, капличках і придорожніх статуях Богородиці, включають у себе як головний елемент Лоретанську літанію.
  Вірш "Посвячення церкви Спаса"
Низький уклін тобі церковце, Від славних діточок твоїх, Що люблять тебе щирим серцем Співа тобі «Многая літ». Під мирним небом синім-синім Ряснить пшениця золота І короваєм – новим хлібом Завжди вітатимуть тебе.
  Свята Тайна Священства
  Навіщо ходити в храм щонеділі?
  Витяг з історії парафії Спаса у Дрогобичі
Перехід Перемишльської єпархії до унії наприкінці XVII ст. проходив у декілька етапів. Важливим моментом було скликання перемишльським єпископом Інокентієм Винницьким з’їзду духівництва і світської громадськості до Самбора на 3 квітня 1691 р. Собор мав за мету підкреслити, що унія у Перемишльській єпархії запроваджується добровільно, легітимно, за участю громадськості. Аналіз підписів на рішенні собору показує, що на зібранні були присутні представники від церковної громади Дрогобича. Ось підписи дрогобичан, які засвідчували згоду на перехід міських церковних організацій до унії: Василь Нєчвєдзанський (згідно пом’яника церкви Св. Трійці – вікарій цієї церкви Василь...
  Освячення храму
У Дрогобичі освячено відновлений Свято-Преображенський храм, який був зруйнований у 1963 році. 19 серпня на свято Преображення Господнього відбулось освячення храму по вул. Стрийській у м. Дрогобичі, яке здійснив преосвященний владика Юліан (Вороновський), єпископ Самбірсько-Дрогобицький у співслужінні митр. прот. Тараса Гарасимчука (канцлера єпархії), прот. Івана Паньківа (декана Дрогобицького), прот. Любомира Митника (адміністратора парафії), прот. Богдана Волошина (сотрудника парафії) та близько 50-ти священнослужителів єпархії.
  Цвинтар на Задвірній
Всі дрогобичани добре знають вулицю, яка іменується славним ім’ям видатного політика, громадського діяча та визначного українського історика – Михайла Грушевського, нерідко люди цю вулицю, за старою звичкою називають її Радянською, але надзвичайно мало людей, які пам’ятають ту вулицю як Колійова Вижня (передмістя Задвірне). Колись вона носила саме таку назву. Кожного дня сотні місцевих жителів проходять чи проїжджають по ній, проте мало хто з них помічає цвинтар, що знаходиться на цій вулиці. Власне про нього хотілося би поговорити детальніше. Цей некрополь був цвинтарем при церкві Св. Спаса (Преображення).
  Фундаційна грамота


Поділитися з друзями


Календар

«     Листопад 2017     »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 

Оголошення


Статистика

Відвідувачів за сьогодні: 67
Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть:
Система Orphus Система Orphus

БОЙОВІ ПОБРАТИМИ ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ПОЛЕГЛОГО ВОЇНА-ГЕРОЯ ІГОРЯ БОРИСА

"Війна! Це жах! І біль за загиблими. Пекучий біль. Душа розривається від того, що нічого вже не змінити. І запитання. Безліч запитань. І дуже мало відповідей. 8 серпня бойові побратими зібралися на могилі Ігора Бориса, який загинув 11 липня 2014 року під Зеленопіллям. Це мій зять. Приїхали хлопці-побратими за велінням серця – і за це їм низький уклін. За пам'ять, за підтримку, за співчуття. Адже це потрібно напевно тільки їм, що боронили нас і нашу землю від ворога там, на Сході України. А ще священику  Любомиру Митнику із храму Преображення Господнього (Спаса), що у Дрогобичі по вулиці Стрийській. Його чесні, справедливі і душевні слова надзвичайно схвилювали усіх присутніх. Відчувається, що цей біль він пропускає через своє серце. А ще звичайним дрогобичанам, чию підтримку ми відчуваємо від дня загибелі Ігора і нині. І нашим співвітчизникам з-за кордону, кому небайдужа наша доля. Низький Вам всім уклін! І наостанок. З огляду на те, що робиться на Сході у нас одна надія – на Бога. Що він збереже нашу країну, наш народ і по справедливості віддасть загарбникам і зрадникам. Вічна пам'ять загиблим Героям!" (Батько дружини полеглого героя)

Ігор Борис

04.05.1983 – 11.07.2014

Мужній захисник України від російського загарбника

Ігор Борис, син Володимира, народився 4 травня 1983 року в Дрогобичі. Навчався в середній школі №5 рідного міста. Потім поступив у Дрогобицьке професійно-технічне училище №19. Після закінчення навчання 2001р. за власним бажанням, уважаючи це своїм чоловічим обов'язком, пішов до армії. Служив у військовій частині А-0284 м. Хирова (95-а аеромобільна бригада).

Ще у віці 14-ти років почав серйозно займатися спортом, якому присвятив усе своє життя. У 2009 році виконав норматив майстра спорту з пауерліфтингу (офіційний результат 245кг в жимі лежачи). Неодноразово брав участь у чемпіонатах України. Щороку був почесним учасником обласних змагань. Любив їздити на мотоциклі. Мав багато друзів. Як справжній патріот України, відстоював свободу в Києві під час зимових подій на майдані в 2013-2014рр.

Ігоря мобілізували 21-ого травня 2014 року, проходив військову службу в 24-ій окремій механізованій бригаді ім. Данила Галицького. З розповідей друзів відомо, що Ігор Борис був душею 2-ого батальйону.

Герой загинув 11 липня 2014 року у с. Зеленопілля Луганської області після артилерійського обстрілу з установок БМ-21 Град.

Ігор Борис був люблячим чоловіком і чудовим батьком. Дрогобичани назавжди запам’ятають його усміхненим та життєрадісним. 18-ого липня 2014 року кількатисячна траурна процесія пройшла вулицями Івана Мазепи, Лесі Українки, Пилипа Орлика, Володимира Великого, 22 Січня – до Алеї Слави, на Поле Скорботи. Тут, поряд із невинно убієнними жертвами НКВД та полеглими вояками УПА, спочиває Герой Ігор Борис.

На його честь буде перейменована вулиця, на якій він проживав, уже встановлено дві меморіальні таблиці – на приміщеннях школи та училища, де він навчався. Ігор Борис був вірним сином своєї країни, за яку віддав життя.

Джерело: Богдан Пристай, "Новітні Герої Дрогобиччини", Дрогобич 2015, с. 5-6.


11.10.2015

 

 

 

 

 

Тишковичі - місце паломництва на Мостищині