Святкування 28 річниці Незалежності України на нашій парафії розпочалося Божественною Літургією, у якій складали подяку Богові за дар свободи і незалежності і просили в Господа благословення для нашої держави, її війська і всього українського народу. Опісля на подвір'ї храму всі урочисто і піднесено заспівали Національний Гімн України, вітаючи один одного з Днем Незалежності.
У другій половині дня святкування продовжилося на парафії Блаженних дрогобицьких священномучеників, де відбувався фестиваль української пісні за участю парафіяльних церковних хорів м. Дрогобича. Нашу парафію на цьому заході представляв хор "Сяйво".
8 червня відбулася третя загальноукраїнська проща вівтарних та марійських дружин до Зарваниці, до якої долучилися також діти й молодь нашої парафії. Учасники дитячо-молодіжного хору "Промінчики" та хлопці з вівтарної дружини, прибувши до цього відпустового місця, найперше спільно молилися на Архиєрейській Божественній Літургії, а опісля брали активну участь у різних заходах прощі. Додому повернулися відновлені духом та вдячні Господеві і Пресвятій Богородиці.
З великою тривогою констатуємо, що Україна посідає одне з перших місць у Європі за кількістю розлучень. Розходяться близько 60 відсотків пар, які обіцяли одне одному любов і вірність, мріяли про щасливе життя. Більша частина цієї статистики припадає на молоді подружжя, які прожили в шлюбі від трьох місяців до трьох років. Найчастіше як причини розлучення вказують морально-психологічні проблеми в порозумінні, алкоголізм та інші залежності. Виникає запитання: чому так стається, що попри бажання щастя, перемагає егоїзм і роз’єднання? При цьому страждають не тільки дорослі, а й невинні діти. За останніми даними, близько ста тисяч дітей України перебувають у закладах інтернатного типу, і з них 92 відсотки мають біологічних батьків.
Упродовж травня у нашому храмі звершувалися Божественні Літургії для дітей, котрі вперше приступали до святого таїнства Покаяння. До цієї зустрічі з Господом у таїнствах Покаяння і Пресвятої Євхаристії діти приготовлялися вивченням катехизму упродовж навчального року, що добігає завершення. Загалом цьогоріч до першої сповіді у нашому храмі приступило 118 дітей, які навчаються у п’ятьох класах загальноосвітньої школи № 16. Щиро дякуємо батькам, вчителям та керівництву школи за співпрацю у вихованні та навчанні дітей основних правд християнської віри.
Страсний тиждень – наші останні кроки в сорокаденній великопісній мандрівці. У цей період багато з нас зосереджуються на самих собі і на тому, як провели піст. Не варто цього робити, бо не ми є головними дійовими особами подій, які спогадуємо впродовж і Великого посту загалом, і Страсного тижня зокрема.
Справжня свобода неможлива без відповідальності. Свобода без відповідальності стає сліпою і руйнівною силою, сваволею, що закриває очі на дотеперішні здобутки, нищить наявне добро – особисте та суспільне – і ставить під сумнів особисте та національне «завтра».
17 квітня з нагоди 25-ліття інтронізації блаженної пам’яті владики Юліяна Вороновського, першого єпископа Самбірсько-Дрогобицького, у Катедральному соборі Пресвятої Трійці, в м. Дрогобич, владика Ігор, митрополит Львівський, очолив Літургію Напередосвячених Дарів. Митрополиту співслужили: владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, владика Григорій, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії, протопресвітери та священики єпархії.
Дорогі в Христі брати і сестри, шановні співгромадяни!
Тридцять першого березня 2019 р. Б. відбудуться чергові Президентські вибори. Вибори - це один із дуже важливих моментів прояву демократичного устрою держави, суттєвим аспектом якого є свобідне волевиявлення її громадян. Зважаючи на величезну значимість прийдешніх виборів для подальшого розвитку нашого суспільства, а можливо, навіть для існування самої незалежної Української Держави, ми, ієрархи УГКЦ, прагнемо поділитися з вами кількома думками, керуючись нашою пастирською відповідальністю та щирим вболіванням про спільне благо українського народу.
Будучи відповідальним християнином, я усвідомлюю свій обов’язок участі в суспільно-політичному житті Батьківщини і сприймаю його як невід'ємну частину власного християнського покликання, адже через таку участь виявляю турботу про спільне благо свого суспільства і роблю внесок у його розбудову. Це усвідомлення зобов’язує мене реалізувати гарантоване право вибору того чи тих, кому я делегую повноваження здійснювати владу на державному чи місцевому рівні шляхом участі у виборах до органів державної чи місцевої влади.