Слава Ісусу Христу! «Є два способи стати бідним: працювати в Неділю і красти чуже добро», «Там, де є гріх, там також є множинність, там - схизми, там - єресі, там - незгоди; але там, де є чеснота, там є і єдність, там є і злагода, завдяки якій усі віруючі мають одно тіло й одну душу», - (Ориген, Проповіді на Єзекиїла, 9, 1)

  Празник Пресвятої Євхаристії
"Хто їсть моє Тіло і п'є мою Кров, той має життя вічне, і я воскрешу його останнього дня". (Ів. 6, 54). Свята Літургія, як Безкровна Жертва, це осередок культу й духовного життя Католицької Церкви. А це тому, бо на Св. Літургії доконується Тайна понад усі Тайни — Пресв. Тайна Євхаристії. Ватиканський Собор II-ий в догматичній конституції про Церкву називає Євхаристійну Жертву "джерелом та звершенням цілого християнського життя" (§11). А в декреті про Пресвітерів сказано: "Бо в Св. Євхаристії зміщається усе духовне добро Церкви, тобто сам Христос, наша Пасха й життєдайний хліб, який через своє Тіло, — оживлене й оживляюче в Святому Дусі, —...
  Неділя Всіх Святих
НЕДІЛЯ ВСІХ СВЯТИХ Восьма неділя після празника Пасхи, а перша після Зіслання Святого Духа називається неділею Всіх святих. Вона завершує коло рухомих свят. Цього дня наша Східна Церква віддає особливу почесть усім тим, які є плодом дарів Святого Духа. "У цей день, в неділю після П'ятдесятниці, — читаємо в синак­сарі цієї неділі, — святкуємо празник Всіх святих скрізь — в Азії, Лівії, Європі, на півночі й півдні. Цей празник наші божественні Отці установили й наказали святкувати після Зіслання Святого Духа, наче показуючи нам взір, як прихід всесвятого Духа вплинув на апостолів. Він освятив і зробив премудрими тих, що з нашої природи, щоб їх поставити на місце...
  Травневі молебні — значення і традиції
Травень у Церкві є місяцем, присвяченим ушануванню Матері Божої. Традиційні «маївки» — молебні, правлені по храмах, при гротах, капличках і придорожніх статуях Богородиці, включають у себе як головний елемент Лоретанську літанію.
  Вірш "Посвячення церкви Спаса"
Низький уклін тобі церковце, Від славних діточок твоїх, Що люблять тебе щирим серцем Співа тобі «Многая літ». Під мирним небом синім-синім Ряснить пшениця золота І короваєм – новим хлібом Завжди вітатимуть тебе.
  Свята Тайна Священства
  Навіщо ходити в храм щонеділі?
  Витяг з історії парафії Спаса у Дрогобичі
Перехід Перемишльської єпархії до унії наприкінці XVII ст. проходив у декілька етапів. Важливим моментом було скликання перемишльським єпископом Інокентієм Винницьким з’їзду духівництва і світської громадськості до Самбора на 3 квітня 1691 р. Собор мав за мету підкреслити, що унія у Перемишльській єпархії запроваджується добровільно, легітимно, за участю громадськості. Аналіз підписів на рішенні собору показує, що на зібранні були присутні представники від церковної громади Дрогобича. Ось підписи дрогобичан, які засвідчували згоду на перехід міських церковних організацій до унії: Василь Нєчвєдзанський (згідно пом’яника церкви Св. Трійці – вікарій цієї церкви Василь...
  Освячення храму
У Дрогобичі освячено відновлений Свято-Преображенський храм, який був зруйнований у 1963 році. 19 серпня на свято Преображення Господнього відбулось освячення храму по вул. Стрийській у м. Дрогобичі, яке здійснив преосвященний владика Юліан (Вороновський), єпископ Самбірсько-Дрогобицький у співслужінні митр. прот. Тараса Гарасимчука (канцлера єпархії), прот. Івана Паньківа (декана Дрогобицького), прот. Любомира Митника (адміністратора парафії), прот. Богдана Волошина (сотрудника парафії) та близько 50-ти священнослужителів єпархії.
  Цвинтар на Задвірній
Всі дрогобичани добре знають вулицю, яка іменується славним ім’ям видатного політика, громадського діяча та визначного українського історика – Михайла Грушевського, нерідко люди цю вулицю, за старою звичкою називають її Радянською, але надзвичайно мало людей, які пам’ятають ту вулицю як Колійова Вижня (передмістя Задвірне). Колись вона носила саме таку назву. Кожного дня сотні місцевих жителів проходять чи проїжджають по ній, проте мало хто з них помічає цвинтар, що знаходиться на цій вулиці. Власне про нього хотілося би поговорити детальніше. Цей некрополь був цвинтарем при церкві Св. Спаса (Преображення).
  Фундаційна грамота


Поділитися з друзями


Календар

«     Січень 2020     »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

Оголошення


Статистика

Відвідувачів за сьогодні: 10
Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть:
Система Orphus Система Orphus

МИТРОПОЛИТ АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКИЙ І УКРАЇНСЬКА МОЛОДЬ

 

 

Глибоко на дні моєї душі ясніє спогад дитинства.

Ще вчора, гарячого червневого дня 1938 pоку, y Львові, на подвір’ї “Рідної школи” ім. князя Льва на Личакові, ми довго вправлялись у відповідних рухах великими кольоровими кружалами до слів пісні “Боже великий, єдиний”. Моя товаришка Міля дивувалася, чому не використовуємо синьо-жовтих прапорців, але відповіді не було, хоча ми всі підтакували. А нині Львів уже наш! Від самого ранку роїться всюди дітвора у вишиванках. По вулицях, по трамваях дзвенить рідна мова, піднесений настрій — то ж Свято молоді. Ми входимо на простору площу Сокола-Батька, і я відчуваю, що є частиною кількатисячної громади українських дітей Львова. Лунає сурма — і на площу в’їздить лімузин із найдорожчим гостем, тоді вже калікою, митрополитом Андреєм Шептицьким. Буря оплесків і гучне “Слава!” вітає Його, й уже до неба летять перші акорди пісні “Боже великий”, а ми, учні всіх “Рідних шкіл”, разом виконуємо рухи кольоровими кружалами. Останні слова молитви: “Боже, дай волі народу на многії літа”, — ми підносимо жовті кружала, а друга половина — сині, й уже майорить у повітрі ніби живий український прапор. Щойно тієї хвилини я зрозуміла, як вдало обійшли наші виховники заборону чужої влади, бо на спільних пробах ми ніколи не вправлялися разом у закінченні. Гучні оплески публіки... І ось митрополичий лімузин пробирається між рядами дітей. Наближається до мене, і я, затамувавши подих, відчуваю на моїй голові дотик Його долоні, що електричним струмом проходить через моє тіло. Зворушення стискає горло, а сльози котяться по лиці, та погляд Його ласкавих очей наливає сонцем мою душу і гріє довгі-довгі літа...

Так, Митрополит Андрей Шептицький був електричним струмом для всієї тодішньої української молоді. Він зарядив її силою поборювати важкі перепони на майбутній хресній дорозі України. Як добрий пастир Він указував молоді правильний шлях на Божих основах, вимагав мурашиної праці в усіх ділянках життя, був незрівнянним меценатом усієї молоді, від ясел до повноліття, проте спонукав усіх до самостійної ініціативи та підприємливості, оцінював і молодечі організації, які взорувалися на ті напрямки виховання.

Перші монаші обітниці чину св. Василія Великого, що було Його мрією від юності, прийняв уже як Андрей сто років тому. Ставши згодом магістром новіціяту, Він виховував молодих монахів. Маючи 34 роки, посів єпископський престол у Станиславові. 90 літ тому він відразу ж наголосив на важливості справжнього християнського виховання всієї української молоді.

У першому слові пастиря до вірних тієї єпархії Він закликав батьків: “Ви ж, батьки, при виховуванні своїх дітей, стережіть їх від гріха і блудної неправдивої науки, наче від смерти!.. Пам’ятайте, що християнське виховання є більшим добром, ніж усі добра світу!” І там же: “Здобувайте собі просвіту, Мої Рідні Браття! Працюйте над нею усильно, — цініть її! — Тільки пам’ятайте, що справжня наука не може противитися науці Христа, — так, як правда не може противитися правді! Бо наука не є, прецінь, нічим іншим, як лише пізнанням правди, — а Христова Наука є якраз правдою”. А далі: “Закладайте, Мої Браття, по селах читальні і захоронки для дітей! І дбайте, щоб діти ходили до школи!” У тому ж слові пастиря він не забуває і про вчителів: “А ви, що безпосередньо працюєте над вихованням молоді, дбайте не менше над просвіченням її розуму, як над ублагородненням її сердець. Подавайте молоді таку освіту, яка навчила б її не тільки теорії, але теж і практики. Учіть її, як має жити! Збуджуйте в неї бажання й охоту до того, що є підставою багатства і сили народу. Нехай уже малі діти вчаться любити свою землю, свою Батьківщину, нехай учаться працювати для неї... Виробляйте в молоді самостійність та індивідуальність! Учіть її більше числити на себе, ніж на других! Учіть не оглядатися на поміч уряду і краю, а власною ініціятивою дороблятися самостійного буття!.. Виробляйте у молоді почуття правости та сумлінної праці!”

 

Сторінка 1 із 2 1 2

 

 

 

Тишковичі - місце паломництва на Мостищині