Для всього є свій час, за словом Еклезіяста, усьому час-пора (3, 1), але для молитви й псалмоспіву будь-який час підходить.   св. Василій Великий 4

  Празник Пресвятої Євхаристії
"Хто їсть моє Тіло і п'є мою Кров, той має життя вічне, і я воскрешу його останнього дня". (Ів. 6, 54). Свята Літургія, як Безкровна Жертва, це осередок культу й духовного життя Католицької Церкви. А це тому, бо на Св. Літургії доконується Тайна понад усі Тайни — Пресв. Тайна Євхаристії. Ватиканський Собор II-ий в догматичній конституції про Церкву називає Євхаристійну Жертву "джерелом та звершенням цілого християнського життя" (§11). А в декреті про Пресвітерів сказано: "Бо в Св. Євхаристії зміщається усе духовне добро Церкви, тобто сам Христос, наша Пасха й життєдайний хліб, який через своє Тіло, — оживлене й оживляюче в Святому Дусі, —...
  Неділя Всіх Святих
НЕДІЛЯ ВСІХ СВЯТИХ Восьма неділя після празника Пасхи, а перша після Зіслання Святого Духа називається неділею Всіх святих. Вона завершує коло рухомих свят. Цього дня наша Східна Церква віддає особливу почесть усім тим, які є плодом дарів Святого Духа. "У цей день, в неділю після П'ятдесятниці, — читаємо в синак­сарі цієї неділі, — святкуємо празник Всіх святих скрізь — в Азії, Лівії, Європі, на півночі й півдні. Цей празник наші божественні Отці установили й наказали святкувати після Зіслання Святого Духа, наче показуючи нам взір, як прихід всесвятого Духа вплинув на апостолів. Він освятив і зробив премудрими тих, що з нашої природи, щоб їх поставити на місце...
  Травневі молебні — значення і традиції
Травень у Церкві є місяцем, присвяченим ушануванню Матері Божої. Традиційні «маївки» — молебні, правлені по храмах, при гротах, капличках і придорожніх статуях Богородиці, включають у себе як головний елемент Лоретанську літанію.
  Вірш "Посвячення церкви Спаса"
Низький уклін тобі церковце, Від славних діточок твоїх, Що люблять тебе щирим серцем Співа тобі «Многая літ». Під мирним небом синім-синім Ряснить пшениця золота І короваєм – новим хлібом Завжди вітатимуть тебе.
  Свята Тайна Священства
  Навіщо ходити в храм щонеділі?
  Витяг з історії парафії Спаса у Дрогобичі
Перехід Перемишльської єпархії до унії наприкінці XVII ст. проходив у декілька етапів. Важливим моментом було скликання перемишльським єпископом Інокентієм Винницьким з’їзду духівництва і світської громадськості до Самбора на 3 квітня 1691 р. Собор мав за мету підкреслити, що унія у Перемишльській єпархії запроваджується добровільно, легітимно, за участю громадськості. Аналіз підписів на рішенні собору показує, що на зібранні були присутні представники від церковної громади Дрогобича. Ось підписи дрогобичан, які засвідчували згоду на перехід міських церковних організацій до унії: Василь Нєчвєдзанський (згідно пом’яника церкви Св. Трійці – вікарій цієї церкви Василь...
  Освячення храму
У Дрогобичі освячено відновлений Свято-Преображенський храм, який був зруйнований у 1963 році. 19 серпня на свято Преображення Господнього відбулось освячення храму по вул. Стрийській у м. Дрогобичі, яке здійснив преосвященний владика Юліан (Вороновський), єпископ Самбірсько-Дрогобицький у співслужінні митр. прот. Тараса Гарасимчука (канцлера єпархії), прот. Івана Паньківа (декана Дрогобицького), прот. Любомира Митника (адміністратора парафії), прот. Богдана Волошина (сотрудника парафії) та близько 50-ти священнослужителів єпархії.
  Цвинтар на Задвірній
Всі дрогобичани добре знають вулицю, яка іменується славним ім’ям видатного політика, громадського діяча та визначного українського історика – Михайла Грушевського, нерідко люди цю вулицю, за старою звичкою називають її Радянською, але надзвичайно мало людей, які пам’ятають ту вулицю як Колійова Вижня (передмістя Задвірне). Колись вона носила саме таку назву. Кожного дня сотні місцевих жителів проходять чи проїжджають по ній, проте мало хто з них помічає цвинтар, що знаходиться на цій вулиці. Власне про нього хотілося би поговорити детальніше. Цей некрополь був цвинтарем при церкві Св. Спаса (Преображення).
  Фундаційна грамота


Поділитися з друзями


Календар

«     Січень 2020     »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

Оголошення


Статистика

Відвідувачів за сьогодні: 10
Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть:
Система Orphus Система Orphus

Собор святого архистратига Михаїла й інших безплотних сил

"Усі небесні сили, святі ангели й архангели, моліть Бога за нас грішних"

Велике повечер'я

Наш церковний рік це наче прегарна мозаїка, яку творять Господські, Богородичні празники та велика кількість празників мучеників і святих. Осередок цієї величної мозаїки — це Господь Наш Ісус Христос, як Бог і як Чоловік. На землі день і ніч славить Його Церква-паломниця, а в небі вічну славу співає Йому Церква прославлена: превеликий хор ангелів і святих. Святі ангели це одвічний Божий хор слави, це Божа сторожа і Божі слуги. Ангели сповняють також велику роль у відкупленні людського роду.

Свята Церква, пам'ятаючи про велике значення ангелів для Божої слави і нашого спасення, в мозаїці церковного року залишила окреме місце і на почитання ангелів. Тут на першому місці стоїть празник Собор святого архистратига Михаїла та инших безтілесних сил. Для заохочення до більшого почитання ангелів скажемо дещо про їхній культ, про мету цього празника та його духовне значення для нас.

ПОЧИТАННЯ СВЯТИХ АНГЕЛІВ

Перш ніж Господь Бог схотів створити людину, Він спочатку створив ангелів. Це невидимі, безсмертні, дуже досконалі і чисті духи, які мають бистрий розум і свобідну волю, їхня кількість безмірно велика. Пророк Даниїл бачив у видінні престол Бога, де "тисячі тисяч йому служили, і силенна безліч перед Ним стояла" (7, 10). А святий Йоан Богослов у Книзі Одкровення каже: "Потім я бачив, і чув голос ангелів багатьох навколо престола, і істот і старших; і було число їх — множини множин і тисячі тисяч" (5, 11). Сам Ісус Христос говорить у святому Євангелії про легіони ангелів (Мт. 26, 53).

Від Псевдо-Діонісія Ареопагіта (V ст. ) в Церкві започатковано звичай ділити всіх ангелів на три чини, по три хори кожний, тобто разом дев'ять ангельських хорів: серафими, херувими і престоли; господства, власти і сили; начала, архангели й ангели. Господь Бог після створення ангелів схотів їх випробувати й тоді велика частина їх збунтувалася проти Нього. Святий Йоан Богослов говорить про війну на небі (Од. 12, 7). На чолі добрих ангелів став архангел Михаїл і переміг Люципера і його ангелів. Через це свята Церква, коли почитає ангелів, то ставить святого архангела Михаїла на першому місці.

Святі ангели мають подвійне завдання: щодо Господа Бога і людей. Головне завдання ангелів у небі — це вічно прославляти Господа Бога. Пророк Ісая бачив у видінні, як серафими в небі взивали: "Свят, свят, свят Господь сил: уся земля повна його слави" (6, 3). У святій Літургії є кілька уривків, де сказано про це почесне завдання ангелів. "Владико, Господи Боже наш, — каже молитва малого входу, — що установив на небі чини і воїнства ангелів і архангелів на служіння Твоєї слави... ". У молитві під час тропарів священик молиться: "Боже святий, що в Святих перебуваєш. Тебе трисвятим голосом серафими оспівують і херувими славословлять, і всі небесні сили Тобі поклоняються". Друге завдання ангелів щодо Господа Бога — це ревне і швидке служіння Богові. Слово "ангел" з грецької означає: "посланець, вістун". Тож ангели — це Божі посланці, вістуни. На підтвердження цієї ролі є багато прикладів у Старому й Новому Завітах.

Стосовно людей ангели з волі Божої є нашими опікунами й хоронителями. У 90 псалмі сказано: "Бо ангелам своїм Він повелить про тебе, щоб берегли тебе на всіх твоїх дорогах" (стих 11). Ангелів, завданням яких є охорона людей, звемо ангелами-хоронителями. Святі Отці Церкви вчать, що кожна людина має свого ангела-хоронителя. Святий Василій Великий каже: "Ніхто цього не заперечить, що кожний вірний має свого ангела" (Проти Евномія З, 1). Подібне говорить і святий Йоан Золотоустий: "Кожний з нас має ангела" (Бесіда. 26 на Ді. 12, 1-3). У просительній єктенії святої Літургії просимо в Бога про ангела-опікуна: "Ангела миру, вірного наставника, хоронителя душ і тілес наших у Господа просім". На основі Святого Письма святі Отці вчать, що не тільки кожна людина, але й кожна громада, Церква й нарід мають свого ангела-хоронителя.

З усього того, що вище сказано, стає зрозуміло, чому свята Церква плекає культ ангелів, та чому вони займають особливе місце в нашому церковному році і богослуженнях. Почитання ангелів у Східній Церкві почалося ще в III столітті, а в IV вже було загальнопоширеним. Про це свідчить храм на честь святого архан­гела Михаїла, який збудував у передмісті Царгорода цісар Костян­тин Великий (274-337). У цьому храмі, за свідченням історика Созомена, відбулось багато чудесних оздоровлень. На святій Літур­гії під час проскомидії наша Церква приписує ставити окрему частину просфори на честь "Чесних небесних сил безплотних". У службах нашого октоїха ангелам присвячений понеділок, перший день тижня, мабуть, тому, що ангели — це перші Божі створіння, а в небі після Божої Матері стоять найближче до Божого престола.

Празник на честь святого архангела Михаїла та инших безтілесних сил був встановлений у IV ст. Цей празник зветься собором через те, що цього дня Церква празнує собор-зібрання усіх безтілесних сил разом зі святим архангелом Михаїлом, а також собор-зібрання людей на землі, щоб прославити небесні сили. Празнуємо Собор святого архангела Михаїла в листопаді, бо колись давно, рік починався з березня. Тоді цей місяць був дев'ятим у році, тож має символічне відношення до дев'яти ангельських хорів.

Східна Церква від IV ст. святкує ще пам'ять святого архангела Михаїла 6 вересня на згадку про те, що він зберіг свій храм від знищення у Колосах у Фригії. Крім Собору святого архангела Михаїла, маємо ще два окремі дні в році, присвячені святому архангелові Гавриїлові. Він звістив Пречистій Діві Марії про вопло­чення Божого Сина, тому наступного дня після Благовіщення (26 березня) наша Церква святкує його собор, бо того дня збиралися вірні, щоб віддати окрему честь архангелові Гавриїлові. З IX сторіччя наш церковний календар має ще один собор святого архангела Гавриїла — 13 липня, щоб прославити за всі його чудесні появи.

Західна Церква з V ст. (до 1960 р. ) святкувала 8 травня явління святого архангела Михаїла на Ґарганській горі в Апулії, а 29 вересня святкує його инше явління на замку святого ангела в Римі. Першу неділю вересня з XVII ст. латинська Церква присвятила святим ангелам-хоронителям.

МЕТА ПРАЗНИКА СОБОРУ СВЯТОГО АРХАНГЕЛА МИХАЇЛА

Головна мета празника — звеличити і прославити святого архангела Михаїла, а з ним й инших ангелів. Прославляють його тому, що в обороні Божої чести він став на чолі добрих ангелів, коли бунтував сатана. Звідси і його почесний титул архистратига, що з грецької значить "начальний вождь". З тієї причини й іконогра­фія представляє його як озброєного полководця: шолом на голові, вогненний меч у руках, а під ногами в'ється змій — символ сатани.

Богослуження цього дня оспівує велич відзначення святого Михаїла перед Божим троном, його ревність і вірність Богові та опіку й заступництво за нас. Ось деякі похвальні строфи зі стихир вечірні й утрені: "Ангельських хорів, воєводо", "Воєвода вишніх сил, Михаїл начальний вождь божественних чинів", "Михаїл архи­стратиг вишніх сил", "Ти перший поміж безплотними ангелами", "Ти воєвода й поборник, і ангелів начальний вождь, Архистра­тиже", "Посеред полків ангельських ти найстарший", "Для хрис­тиян ти спасенний заступник", "Михаїле Архистратиже, тебе оспі­вуємо вірно як сильного заступника, охоронця і визвольника людей". У дні свого празника він усіх нас взиває до спільного собору-зібрання з ангелами, щоб віддати належну славу Богові: "Як верховний вождь небесних божественних сил, (Михаїл) днесь скликає людські хори, щоб один світлий празник з ангелами укласти, празник їхнього собору божественного, і разом Богові трисвяту пісню заспівати" (Стихира хвалитна).

Цей празник звеличує також усі ангельські хори, бо вони разом зі святим Михаїлом творять пречудний небесний собор. Тому сьогодні і святих ангелів славимо, величаємо, дякуємо їм за поміч та просимо в них опіки.

о. Катрій Юліян, ЧСВВ, Пізнай свій обряд. Свічадо, 2004 





 

 

 

 

 

Тишковичі - місце паломництва на Мостищині