Пасха красна; Пасха Господня; Пасха! Пасха преславная нам засіяла; Пасха! Радісно одні одних обнімімо! О, Пасхо, визволення від скорбот! Нині бо з гробу, наче зо світлиці, засіяв Христос, жінок же радістю наповнив, мовивши: Проповідуйте апостолам.

  Празник Пресвятої Євхаристії
"Хто їсть моє Тіло і п'є мою Кров, той має життя вічне, і я воскрешу його останнього дня". (Ів. 6, 54). Свята Літургія, як Безкровна Жертва, це осередок культу й духовного життя Католицької Церкви. А це тому, бо на Св. Літургії доконується Тайна понад усі Тайни — Пресв. Тайна Євхаристії. Ватиканський Собор II-ий в догматичній конституції про Церкву називає Євхаристійну Жертву "джерелом та звершенням цілого християнського життя" (§11). А в декреті про Пресвітерів сказано: "Бо в Св. Євхаристії зміщається усе духовне добро Церкви, тобто сам Христос, наша Пасха й життєдайний хліб, який через своє Тіло, — оживлене й оживляюче в Святому Дусі, —...
  Неділя Всіх Святих
НЕДІЛЯ ВСІХ СВЯТИХ Восьма неділя після празника Пасхи, а перша після Зіслання Святого Духа називається неділею Всіх святих. Вона завершує коло рухомих свят. Цього дня наша Східна Церква віддає особливу почесть усім тим, які є плодом дарів Святого Духа. "У цей день, в неділю після П'ятдесятниці, — читаємо в синак­сарі цієї неділі, — святкуємо празник Всіх святих скрізь — в Азії, Лівії, Європі, на півночі й півдні. Цей празник наші божественні Отці установили й наказали святкувати після Зіслання Святого Духа, наче показуючи нам взір, як прихід всесвятого Духа вплинув на апостолів. Він освятив і зробив премудрими тих, що з нашої природи, щоб їх поставити на місце...
  Травневі молебні — значення і традиції
Травень у Церкві є місяцем, присвяченим ушануванню Матері Божої. Традиційні «маївки» — молебні, правлені по храмах, при гротах, капличках і придорожніх статуях Богородиці, включають у себе як головний елемент Лоретанську літанію.
  Вірш "Посвячення церкви Спаса"
Низький уклін тобі церковце, Від славних діточок твоїх, Що люблять тебе щирим серцем Співа тобі «Многая літ». Під мирним небом синім-синім Ряснить пшениця золота І короваєм – новим хлібом Завжди вітатимуть тебе.
  Свята Тайна Священства
  Навіщо ходити в храм щонеділі?
  Витяг з історії парафії Спаса у Дрогобичі
Перехід Перемишльської єпархії до унії наприкінці XVII ст. проходив у декілька етапів. Важливим моментом було скликання перемишльським єпископом Інокентієм Винницьким з’їзду духівництва і світської громадськості до Самбора на 3 квітня 1691 р. Собор мав за мету підкреслити, що унія у Перемишльській єпархії запроваджується добровільно, легітимно, за участю громадськості. Аналіз підписів на рішенні собору показує, що на зібранні були присутні представники від церковної громади Дрогобича. Ось підписи дрогобичан, які засвідчували згоду на перехід міських церковних організацій до унії: Василь Нєчвєдзанський (згідно пом’яника церкви Св. Трійці – вікарій цієї церкви Василь...
  Освячення храму
У Дрогобичі освячено відновлений Свято-Преображенський храм, який був зруйнований у 1963 році. 19 серпня на свято Преображення Господнього відбулось освячення храму по вул. Стрийській у м. Дрогобичі, яке здійснив преосвященний владика Юліан (Вороновський), єпископ Самбірсько-Дрогобицький у співслужінні митр. прот. Тараса Гарасимчука (канцлера єпархії), прот. Івана Паньківа (декана Дрогобицького), прот. Любомира Митника (адміністратора парафії), прот. Богдана Волошина (сотрудника парафії) та близько 50-ти священнослужителів єпархії.
  Цвинтар на Задвірній
Всі дрогобичани добре знають вулицю, яка іменується славним ім’ям видатного політика, громадського діяча та визначного українського історика – Михайла Грушевського, нерідко люди цю вулицю, за старою звичкою називають її Радянською, але надзвичайно мало людей, які пам’ятають ту вулицю як Колійова Вижня (передмістя Задвірне). Колись вона носила саме таку назву. Кожного дня сотні місцевих жителів проходять чи проїжджають по ній, проте мало хто з них помічає цвинтар, що знаходиться на цій вулиці. Власне про нього хотілося би поговорити детальніше. Цей некрополь був цвинтарем при церкві Св. Спаса (Преображення).
  Фундаційна грамота


Поділитися з друзями


Календар

«     Лютий 2020     »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
 

Оголошення


Статистика

Відвідувачів за сьогодні: 89
Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть:
Система Orphus Система Orphus

Повечір’я

1.2.1. Історичне походження

До вечірніх молитов, про які піде мова далі (Повечір’я, Північна) Церква вже заохочувала з початку розвитку християнства, бо як сказано в книзі Дідахе: «щоб люди часто сходилися, щоб отримати потрібне для їхніх душ; це заохочувалось для досконалості, щоб бути праведними в останній час.[1] В «Апостольських постановах» навіть поділили час ночі: перша сторожа – вечір, друга – північ, третя – перші півні, четверта – світанок. Про заохочення до молитви серед ночі також говорили інші святці: Климент Римський, Ігнатій Антіохійський, Пахомій. [2]

В перших сторіччях елементи Повечір’я були переплетені з північною, яка з’єднувалась з Утренею. Вже в 13 – 14 ст. в нічних відправах вимальовувались окремі відправи: Повечір’я Велике та Мале, Північна повсякденна, суботня і недільна.[3]

1.2.2. Основні теми

Ця молитва також зветься чуванням, оскільки для нас Сам Христос заповідав «чувайте і моліться, щоб ви не ввійшли в спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне» (Мт. 26:40 - 41). В цих вечірніх молитвах, особливо в перші століття, був подвійний дух – покаяння та есхатології, який частково залишився і в сьогоднішніх молитвах.

Перший, цей дух покаяння, надав Христос ще в Гетсиманському саді, коли докоряв своїм учням, що вони неспроможні молитись з Ним. Це підштовхувало християн вже з самих початків сходитися вночі на молитву. Цей дух проявляється вже з самого початку, оскільки всі молитви, крім Великого Повечір’я, починаються вже з покаянного 50-го псалма. Через великий вияв пошани до Бога деякі молитви відбуваються на колінах. Оскільки людина є грішною, їй необхідно просити в Бога прощення.

Наступний дух – це дух есхатології, тобто останніх речей. На нього також наголошував Христос у своїх притчах, зокрема у притчах про вірного слугу, який чекає на свого пана (Мт. 24:45-51) та про дів, які очікують жениха (Мт. 25:1-12), де були сказані слова: «чувайте, отже, не знаєте бо ні дня, ні години». Другий прихід Христа, є правдою віри, який ми, християни, знаємо і застосовуємо у більшості літургічних молитов, зокрема в нічних молитвах.

Нічні молитви є дуже прості, оскільки їх може відправляти священик лише в епітрахилі чи диякон. Там не має входів, величавих гімнів, майже все читається. Винятком є лише Велике Повечір’я та Царскі Часи, що свої величаві обряди запозичують з Вечірньої чи Утреньої, з якими вони поєднуються.

1.2.3. Особливі тексти

А. «З нами Бог»

Повечір’я ділиться на три частини. Почнемо з першої. В центрі цієї частини можемо побачити гімн «З нами Бог», яким прославляємо Бога словами пророка Ісаї. В ньому також є три частини: «погроза могутнім цього світу (1-7) «Могутні, покоряйтеся…», звернення до Бога (8-11) «Надіятись буду на Господа…» , сповіщення приходу Месії (12-20) «Бо хлоп’ятко нам народилось….»[4] Цей гімн дозволяє молільнику по-особливому звеселитись, прославляючи Бога, бо коли Його прославляє тоді зло перемагається – «бо з нами Бог»[5].



[1] Пояснення Богослужень с.107.

[2] Пояснення Богослужень с.107.

[3] Пояснення Богослужень с.107.

[4]Пояснення Богослужень с.122.

[5] Молитвослов с.71-72.

 

Сторінка 1 із 3 1 2 3

 

 

 

 

 

Тишковичі - місце паломництва на Мостищині