"Хто себе вивищить, той буде принижений, а хто себе принизить, той буде вивищений." /Мт.23,12/ 

  Празник Пресвятої Євхаристії
"Хто їсть моє Тіло і п'є мою Кров, той має життя вічне, і я воскрешу його останнього дня". (Ів. 6, 54). Свята Літургія, як Безкровна Жертва, це осередок культу й духовного життя Католицької Церкви. А це тому, бо на Св. Літургії доконується Тайна понад усі Тайни — Пресв. Тайна Євхаристії. Ватиканський Собор II-ий в догматичній конституції про Церкву називає Євхаристійну Жертву "джерелом та звершенням цілого християнського життя" (§11). А в декреті про Пресвітерів сказано: "Бо в Св. Євхаристії зміщається усе духовне добро Церкви, тобто сам Христос, наша Пасха й життєдайний хліб, який через своє Тіло, — оживлене й оживляюче в Святому Дусі, —...
  Неділя Всіх Святих
НЕДІЛЯ ВСІХ СВЯТИХ Восьма неділя після празника Пасхи, а перша після Зіслання Святого Духа називається неділею Всіх святих. Вона завершує коло рухомих свят. Цього дня наша Східна Церква віддає особливу почесть усім тим, які є плодом дарів Святого Духа. "У цей день, в неділю після П'ятдесятниці, — читаємо в синак­сарі цієї неділі, — святкуємо празник Всіх святих скрізь — в Азії, Лівії, Європі, на півночі й півдні. Цей празник наші божественні Отці установили й наказали святкувати після Зіслання Святого Духа, наче показуючи нам взір, як прихід всесвятого Духа вплинув на апостолів. Він освятив і зробив премудрими тих, що з нашої природи, щоб їх поставити на місце...
  Травневі молебні — значення і традиції
Травень у Церкві є місяцем, присвяченим ушануванню Матері Божої. Традиційні «маївки» — молебні, правлені по храмах, при гротах, капличках і придорожніх статуях Богородиці, включають у себе як головний елемент Лоретанську літанію.
  Вірш "Посвячення церкви Спаса"
Низький уклін тобі церковце, Від славних діточок твоїх, Що люблять тебе щирим серцем Співа тобі «Многая літ». Під мирним небом синім-синім Ряснить пшениця золота І короваєм – новим хлібом Завжди вітатимуть тебе.
  Свята Тайна Священства
  Навіщо ходити в храм щонеділі?
  Витяг з історії парафії Спаса у Дрогобичі
Перехід Перемишльської єпархії до унії наприкінці XVII ст. проходив у декілька етапів. Важливим моментом було скликання перемишльським єпископом Інокентієм Винницьким з’їзду духівництва і світської громадськості до Самбора на 3 квітня 1691 р. Собор мав за мету підкреслити, що унія у Перемишльській єпархії запроваджується добровільно, легітимно, за участю громадськості. Аналіз підписів на рішенні собору показує, що на зібранні були присутні представники від церковної громади Дрогобича. Ось підписи дрогобичан, які засвідчували згоду на перехід міських церковних організацій до унії: Василь Нєчвєдзанський (згідно пом’яника церкви Св. Трійці – вікарій цієї церкви Василь...
  Освячення храму
У Дрогобичі освячено відновлений Свято-Преображенський храм, який був зруйнований у 1963 році. 19 серпня на свято Преображення Господнього відбулось освячення храму по вул. Стрийській у м. Дрогобичі, яке здійснив преосвященний владика Юліан (Вороновський), єпископ Самбірсько-Дрогобицький у співслужінні митр. прот. Тараса Гарасимчука (канцлера єпархії), прот. Івана Паньківа (декана Дрогобицького), прот. Любомира Митника (адміністратора парафії), прот. Богдана Волошина (сотрудника парафії) та близько 50-ти священнослужителів єпархії.
  Цвинтар на Задвірній
Всі дрогобичани добре знають вулицю, яка іменується славним ім’ям видатного політика, громадського діяча та визначного українського історика – Михайла Грушевського, нерідко люди цю вулицю, за старою звичкою називають її Радянською, але надзвичайно мало людей, які пам’ятають ту вулицю як Колійова Вижня (передмістя Задвірне). Колись вона носила саме таку назву. Кожного дня сотні місцевих жителів проходять чи проїжджають по ній, проте мало хто з них помічає цвинтар, що знаходиться на цій вулиці. Власне про нього хотілося би поговорити детальніше. Цей некрополь був цвинтарем при церкві Св. Спаса (Преображення).
  Фундаційна грамота


Поділитися з друзями


Календар

«     Лютий 2020     »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
 

Оголошення


Статистика

Відвідувачів за сьогодні: 89
Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть:
Система Orphus Система Orphus

Подружжя у кризі

 

 

Усе закінчилося! Гірше не може бути. Усі кордони, всі правила порушені. Біль, приниження, розпач не знають меж. Це ситуації залежності від алкоголю, наркотиків, зради, побиття, невиліковної хвороби, смерті... Як встати, як піднятися з мертвих і продовжити життя, продовжити боротьбу? Чи це реально? Чому саме мене це зустріло?

Кожного дня проходимо повз, зустрічаємо, говоримо, допомагаємо людям, які переживають безмежний біль. Деколи тільки Господь Бог знає, як допомогти. Однак Він посилає саме Тебе, щоб змінювати світ на краще, щоб підтримати зламану стеблину людського життя.

Є декілька правд, з якими згідні ми усі. Бог існує на світі. Він є любов’ю. Він може усе. Ми, Його слуги, живемо для того, щоб приносити іншим надію, мир, тепло. Чого найбільше потребує кожна людина, особливо людина у кризі? Вислухання, тепла, зрозуміння, конфіденційності. По-простому - любові і співчуття.

Дорогі мої читачі, немає ситуацій без виходу. Ми не живемо на безлюдному острові. Точно Бог пошле людей, які подадуть руку, які скажуть слово підтримки. Співчуття і любов – це основні знаряддя допомоги.

Я працюю з людьми, залежними від алкоголю, наркотиків, та з ВІЛ-інфікованими. Життя деяких моїх реабілітантів нагадує суцільну чорну полосу. Однак віра працівників, максимально професійна допомога, високі вимоги показують, що чуда продовжуються у ХХІ столітті. Мертві встають, безнадійні є надійними, відповідальними людьми, кривдники своїх сімей падають на коліна у церкві і читають кожного дня Святе Письмо. Це перший крок до життя. Немає безвихідних ситуацій! І немає одного розв’язку для усіх.

Що я пропоную тим, хто у глибокій кризі? Не закриватися самому в собі. Говорити, шукати розв’язку. Хто шукає, той знаходить. Вийти з ролі постійно терплячої жертви – будь активним; повір, що все може бути по-іншому. Не став собі запитання: чому я? Став інше: Боже, що хочеш мені через цю ситуацію сказати? Якою людиною я маю бути? Дай мені силу перенести цей тягар, допоможи!

Кожна кризова ситуація вчить одного – не вільно мені кривдити другої особи, потрібно мені змінюватися. Добрий християнин є активним, рішучим, зичливим, переповненим доброти і співчуття. Мене скривдили - а я це зупиню на собі. Не буду мстити, не передам цього болю на інших невинних людей. Зміню свої звички і переконання. Якщо мій чоловік п’є, я хочу навчитися, чого мені треба: ніколи не купляти алкоголю, не дарувати його, не ставити на стіл, не частувати, самому не пити, не намовляти інших до пиття.

Біль – це вимушений урок змінювати себе – не іншу особу! Її не зміниш, а себе можеш, якщо захочеш.

Криза, біль, розпач, безвихідь – це невід’ємна частина життя кожної особи. Це не за кару, ти не є винен у чомусь. Це камінь наріжний нашого життя. Пережита криза дає нам силу стати кращими, добрішими, більш вразливими на горе інших, більш життєрадісними. Криза, яка нас закрила, огірчила, зробила агресивними, - це не зарахований екзамен: «життя вчило, вчило і нічого не навчило».

Бажаю кожному з нас, щоб ми хотіли простягати руку допомоги людям, які терплять, і ще більше, щоб ми не боялись самі просити допомоги, коли будемо у трудній життєвій ситуації!

 

Олександра КОЗАНКЕВИЧ 





 

 

 

 

 

 

 

 

Тишковичі - місце паломництва на Мостищині