"Людська є річ грішити, християнська - з гріхів повстати, а диявольська - в гріхах перебувати", - Св. Августин

  Празник Пресвятої Євхаристії
"Хто їсть моє Тіло і п'є мою Кров, той має життя вічне, і я воскрешу його останнього дня". (Ів. 6, 54). Свята Літургія, як Безкровна Жертва, це осередок культу й духовного життя Католицької Церкви. А це тому, бо на Св. Літургії доконується Тайна понад усі Тайни — Пресв. Тайна Євхаристії. Ватиканський Собор II-ий в догматичній конституції про Церкву називає Євхаристійну Жертву "джерелом та звершенням цілого християнського життя" (§11). А в декреті про Пресвітерів сказано: "Бо в Св. Євхаристії зміщається усе духовне добро Церкви, тобто сам Христос, наша Пасха й життєдайний хліб, який через своє Тіло, — оживлене й оживляюче в Святому Дусі, —...
  Неділя Всіх Святих
НЕДІЛЯ ВСІХ СВЯТИХ Восьма неділя після празника Пасхи, а перша після Зіслання Святого Духа називається неділею Всіх святих. Вона завершує коло рухомих свят. Цього дня наша Східна Церква віддає особливу почесть усім тим, які є плодом дарів Святого Духа. "У цей день, в неділю після П'ятдесятниці, — читаємо в синак­сарі цієї неділі, — святкуємо празник Всіх святих скрізь — в Азії, Лівії, Європі, на півночі й півдні. Цей празник наші божественні Отці установили й наказали святкувати після Зіслання Святого Духа, наче показуючи нам взір, як прихід всесвятого Духа вплинув на апостолів. Він освятив і зробив премудрими тих, що з нашої природи, щоб їх поставити на місце...
  Травневі молебні — значення і традиції
Травень у Церкві є місяцем, присвяченим ушануванню Матері Божої. Традиційні «маївки» — молебні, правлені по храмах, при гротах, капличках і придорожніх статуях Богородиці, включають у себе як головний елемент Лоретанську літанію.
  Вірш "Посвячення церкви Спаса"
Низький уклін тобі церковце, Від славних діточок твоїх, Що люблять тебе щирим серцем Співа тобі «Многая літ». Під мирним небом синім-синім Ряснить пшениця золота І короваєм – новим хлібом Завжди вітатимуть тебе.
  Свята Тайна Священства
  Навіщо ходити в храм щонеділі?
  Витяг з історії парафії Спаса у Дрогобичі
Перехід Перемишльської єпархії до унії наприкінці XVII ст. проходив у декілька етапів. Важливим моментом було скликання перемишльським єпископом Інокентієм Винницьким з’їзду духівництва і світської громадськості до Самбора на 3 квітня 1691 р. Собор мав за мету підкреслити, що унія у Перемишльській єпархії запроваджується добровільно, легітимно, за участю громадськості. Аналіз підписів на рішенні собору показує, що на зібранні були присутні представники від церковної громади Дрогобича. Ось підписи дрогобичан, які засвідчували згоду на перехід міських церковних організацій до унії: Василь Нєчвєдзанський (згідно пом’яника церкви Св. Трійці – вікарій цієї церкви Василь...
  Освячення храму
У Дрогобичі освячено відновлений Свято-Преображенський храм, який був зруйнований у 1963 році. 19 серпня на свято Преображення Господнього відбулось освячення храму по вул. Стрийській у м. Дрогобичі, яке здійснив преосвященний владика Юліан (Вороновський), єпископ Самбірсько-Дрогобицький у співслужінні митр. прот. Тараса Гарасимчука (канцлера єпархії), прот. Івана Паньківа (декана Дрогобицького), прот. Любомира Митника (адміністратора парафії), прот. Богдана Волошина (сотрудника парафії) та близько 50-ти священнослужителів єпархії.
  Цвинтар на Задвірній
Всі дрогобичани добре знають вулицю, яка іменується славним ім’ям видатного політика, громадського діяча та визначного українського історика – Михайла Грушевського, нерідко люди цю вулицю, за старою звичкою називають її Радянською, але надзвичайно мало людей, які пам’ятають ту вулицю як Колійова Вижня (передмістя Задвірне). Колись вона носила саме таку назву. Кожного дня сотні місцевих жителів проходять чи проїжджають по ній, проте мало хто з них помічає цвинтар, що знаходиться на цій вулиці. Власне про нього хотілося би поговорити детальніше. Цей некрополь був цвинтарем при церкві Св. Спаса (Преображення).
  Фундаційна грамота


Поділитися з друзями


Календар

«     Лютий 2020     »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
 

Оголошення


Статистика

Відвідувачів за сьогодні: 89
Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть:
Система Orphus Система Orphus

Там де благодіє Богородиця, там
місце пустим ніколи не буде!

Вступ

     Те слово «мати», яке воно миле, солодке та потішаюче для кожної дитини, хоча б навіть недоброї чи злої. – Чим же є мати для дитини? Важко висловитись. Треба бути матір’ю. Мати живе більше для дитини ніж для себе. Вона готова для дитини всю себе посвятити, усе своє життя. Таких героїчних посвячень матері для своїх дітей є тисячі. Мати сама не зїсть і дитині дасть. Коли дитина плаче, мати залишає все і біжить її заспокоїти. Коли дитина хвора, мати не раз говорить: «Якби я могла, то вложила б своє серце у твоє, аби лишень тобі було легше». Як дитина в небезпеці, то мати собою закриває її. Мати полюбила свою дитину перше ніж вона на світ прийшла. Лише одна мати зрозуміє і відчує, що дитині треба і то навіть швидше як вона вимовить. Серце матері – це невимовне чудо Божої доброти. Християнине! Люби Пречисту Діву Марію – це Тобі вистачить на ціле життя. Хочеш щасливо перейти по тій долині сліз, молися до Марії гаряче і щиро. Хочеш говорити з нею, піди до церкви і поклади перед її іконою свій смуток. Якщо так будеш поступати, то будь впевнений, Богородиця покриє тебе своїм омофором під час життєвої бурі. Коли впадеш, Вона підійме тебе своєю рукою з упадку. Під її опікою ніколи не застогнеш під тягарем цього життя. А смерть для тебе ані на волосок не буде страшна, бо на порозі вічності з відкритими руками буде тебе чекати твоя Мати – Цариця Небесна. 

Прикордонне село Тишковичі

     Село Тишковичі належить до категорії маленьких сіл Мостищини. Воно знаходиться за 4 кілометри від державного кордону з Польщею, на дорозі Мостиська–Добромиль. Перша історична згадка про село датується 1313 роком, сягаючи часів правління Юрія І, сина князя Галицького Лева. Саме там, з непам’ятних часів, у лісі стоїть капличка Пресвятої Діви Марії. Збудована вона біля джерела. Вважається, що той, хто обмиється водою з нього, буде зцілений. Географічне розположення святого місця вдало відкриває людям можливість попросити у Богородиці благословення під час поїздки за кордон та про щасливе повернення додому. У документах Перемиської консисторії 1472 року вперше згадується і про існування храму в Тишковичах, як окремої парафіяльної церкви із своїм священиком. Лише після реорганізації попівств із п’яти церков об’єднано їх в одну парафію навколо матірньої у Хідновичах. Відбудова храму як і попівства після татаро-турецької навали у Тишковичах завдячується дідичу Станіславу Гергатуву, Дороті, Адаму-Домініку і Терезі Гергатувим, які 27 квітня 1621 року видали документ права власності священику Григорію Тарновському, від служіння якого ведуться відомості про служіння усіх наступних священиків в Тишковичах. Це були: о. Іван Самійлович (1626-1648), о. Павло Лах (1648-1693), о. Семен Малинів (1693-1724), оо.Андрій і Семен Кочеркевичі (1724-1805), о. Антоній Ангелович (1805-1845), о. Йосиф Войціцький (1845-1884), о. Йоан Криницький (1884-1886), о. Омельян Менцинський (1886-1905),  о. Михайло Дацько (1905-1906), о. Володимир Бачинський (1906-1914), о. Андрій Михайлишин (1916-1919), о. Михайло Прокурат (1920-1950), о. Дмитро Юрчак (1950-1953), о. Дмитро Дорош (1953-1989), о. Богдан Ядзвінський (1989-1994), о. Віталій Гулич (1995-1997), о. Олег Шегда (1997-2006). З 2006 року громаду обслуговує о. Володимир Пащак, за служіння якого відновлюється призабута в радянський час давня традиція вшанування Тишковицької Богородиці. Сьогодні в храмі села Тишкович прочани можуть отримати благодать Божу, що виливається з ікони Богородиці на всіх, хто шукає захисту від зла, допомоги у потребі та зцілення від недуги.

 

Сторінка 1 із 3 1 2 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тишковичі - місце паломництва на Мостищині