Преподобного Івана Ліствичника. Святий Йоан Ліствичник походив з Палестини і був учнем св. Григорія Назіянського. У 16 літ він вступив до монастиря біля підніжжя гори Синай. В обителі Іван прожив 19 років разом зі своїм духовним провідником Мартирієм, а після його смерті оселився у пустелі, в місцевості Тола, де 40 років жив на самоті. Бог наділив його даром чудотворення. Після смерті ігумена Синайського монастиря його наступником став 75-річний Йоан. В цей час він пише твір "Ліствиця досконалості" (або "Драбина до раю"), у якій вчив віруючих різними ступенями чесноти підніматися до християнської досконалості. Від назви книжки Йоан отримав своє друге ім'я - Ліствичник ("ліствиця" — драбина). Коли йому виповнилось 80 літ, він покинув ігуменство і незабаром спочив у Бозі в пустелі 605 року.

Преподобного Іпатія Святий Іпатій був єпископом у IV ст. у місті Гангарі, що в Малій Азії. За святість життя й ревність у вірі Бог наділив його чудотворною силою. Своєю молитвою перемінив він в одному селі гірку воду на солодку, а іншим разом видобув тепле джерело для лікування хворих. Коли до імператорської скарбниці заповзла отруйна змія, Іпатій звелів їй заповзти у розпалену піч. Коли Іпатій повертався з І Вселенського Собору в Нікеї 325 року, на якому було засуджено вчення єретика Арія, аріяни підстерегли його і побили палицями, а потім кинули в болото. Коли ледве живий владика став молитися за кривдників, одна аріянка вбила його, поціливши каменем в голову. На похорон Іпатія прийшли і його вбивці, опановані злим духом. Як тільки його тіло поклали до гробу, сталося чудо: всі убивці отримали зцілення. Це була відплата милосердного пастиря за заподіяну йому кривду.

Преподобної Марії Єгипетської Прп. матері нашої Марії Єгипетської, яка уснула близько 421 р. У життєписі св. Киріяка згадується, що його два учні зустріли в безлюдній пустелі в Єгипті невідому жінку. Вона розповіла їм, що звати її Марія, колись була співачкою в Олександрії, а тепер покутує за свої гріхи. Через якийсь час ці два ченці, проходячи пустелею, застали в печері тільки мертве тіло Марії. Вони поховали побожну пустельницю у тій печері, в якій вона довгі роки вела покаянне життя. Було це в V ст. Пустельниця Марія з часом стала відомою між християнами як св. Марія Єгипетська. Згідно з переданням, Марія провадила блудне життя протягом 17 років в Олександрії. Навернулася на порозі церкви Гробу Господнього в Єрусалимі. Пішла в пустелю біля Йордану і жила в покаянні 47 років. На Утрені з поклонами після кожної пісні покутничого канону згадують також і св. Марію Єгипетську словами: "Преподобна мати Маріє, моли Бога за нас".

Святий Тит Чудотворець жив у VII ст. і був побожним ченцем у царгородському монастирі. Життя в убогості, чистоті й послусі було йому таке миле, що він не проміняв його на жодні скарби світу. Безперервна молитва з’єднувала його щораз тісніше з Богом та приносила кожного дня глибше розуміння святих правд віри. Невдовзі Тита було висвячено на священика. Свого вірного слугу Господь наділив даром чудотворення. Тит був відважним оборонцем святих образів у боротьбі з іконоборчою єрессю. Відійшов Тит до Господа, залишивши захопливий приклад життя - вірне виконання євангельських заповідей.

Преподобного Микити Ісповідника. Святий Микита жив у Кесарії в Малій Азії. За порадою побожного самітника Степана він вступив до Мідікійського монастиря на горі Олімп у Бітинії. За п'ять років він зробив такий великий поступ у богословських знаннях, що його 790 року було висвячено на священика. У 814 році він став настоятелем монастиря. За те, що Микита сміливо обороняв вшанування святих образів, імператор Лев Вірменин наказав кинути його до в'язниці. Шість літ він мучився на засланні, яке відбував на острові св. Гликерії. Повернувшись після смерті імператора 820 року, Микита поселився у пустелі біля Царгорода. Там у молитві й покуті провів чотири роки. Відійшов до Господа по небесну нагороду 824 року.

Лазарева субота. Преподобних Йосифа і Юрія. Святий Йосиф піснеписець народився 783 року і походив з Сицилії. Юнаком вступив до монастиря в Солуні. Невдовзі його висвятили на священика. Відразу після висвячення Йосиф разом зі св. Григорієм Декаполітом вирушив у подорож до Царгорода. У час переслідування християн імператором Левом за вшанування святих образів, Йосиф вирушив за допомогою в обороні правовірних до Папи Лева III в Рим. Але іконоборці наздогнали його і кинули до в'язниці на острові Крит. Вночі Йосифові явився св. Миколай, який чудесним способом звільнив його від кайданів. Повернувшись до Царгорода, Йосиф збудував монастир. Йосиф Піснеписець написав багато пісень і канонів на честь Бога, а також Пресвятої Богородиці і Святих. Бог об'явив йому близький кінець земного життя. Віддав він Богові свою праведну душу в Світлий четвер 883 року.

Вхід Господній в Єрусалим. Квітна Неділя. Мучеників Теодула, Агатопода та ін. У час Діоклетіанового переслідування християн багато з них прагнули радше піти на муки й смерть, аніж зрадити віру. Такими були церковний читець Теодул і диякон Агатопод, які служили Богові в македонському місті Солуні. Молодий Теодул читав вірним писання святих пророків і апостолів, виганяв з людей злих духів. Диякон Агатопод був дуже стареньким; він праведно провів усе своє життя. За проповідування Божого слова погани їх ув'язнили і намовляли до відступництва від святої віри, але вони рішуче відмовилися. Тоді їм прив'язали до ший камені і кинули в море 303 року.