Свв. рівноапостольних Кирила й Методія, учителів слов'янських. Св. свщмч. Мокія. Святі Кирило і Методій народилися у місті Солуні (Тессалоніці), столиці грецької частини Македонії, і були рідними братами. Методій народився 815 року, а Кирило - 827 року. Вони прославилися своєю місійною діяльністю, зокрема у Корсуні на Кримському півострові, де вони віднайшли мощі св. Папи Климента, а потім у Моравії. Існує здогад, що певний час Кирило перебував і в Києві. Заслугою Кирила і Методія є те, що Папа поблагословив богослужіння слов'янською мовою і наказав висвятити перших священиків для слов'янського народу, а також створив окрему церковну слов'янську митрополію. 869 року Кирило закінчив своє святе життя у віці 42 років. 870 року Методія, який став ще й папським легатом на слов'янській землі, було висвячено на Моравського архиєпископа. Уснув Методій 885 року. Кирило і Методій уклали першу слов'янську абетку, переклали церковні книги слов'янською мовою і своєю апостольською працею поширили Христову віру серед слов'янського народу.

Епіфанія і Германа свв. Святий Епіфаній народився 310 року в Палестині. Прагнучи глибше дослідити Святе Письмо, він вивчив багато мов, часто відвідував різних пустельників, а скоро і сам постригся в ченці. 333 року він був висвячений на священика, а незабаром збудував монастир. Епіфаній мужньо ставав на захист святої віри і засуджував єресі, які руйнували єдність Христової Церкви. 367 року його обрали єпископом міста Саламіни на Кіпрі. 403 року Епіфаній уснув у віці 93 років.
Святитель Герман, Патріарх Константинопільський, народився у Константинополі у VII столітті. Його батько, один з перших сенаторів у Візантії, був убитий за наказом імператора Костянтина Погоната (668 - 685), а хлопчика Германа оскопили і віддали на навчання церковним клірикам, де він ґрунтовно вивчив Святе Письмо. За святість життя Герман був поставлений єпископом у місті Кизику. Святитель Герман твердо став на захист православної віри від єретиків-іконоборців. Згодом він був поставлений Патріархом Константинопільським.

Гликерії мучц. Свята Гликерія жила у II ст. і була надзвичайно побожною християнською дівчиною. За вірність Христовій вірі їй відрубали голову за наказом імператора Марка Аврелія. Своєю мученицькою смертю вона прославила Бога в місті Гараклеї. Там згодом збудували на честь св. Гликерії величну церкву, у якій досі вшановують її святу голову.

Ісидора муч. Святий Ісидор Хіотський був військовим старшиною, якого за вірність Христовій вірі 251 року зарубали мечем на острові Хіос. Джерело, в яке кинули тіло Ісидора, згодом стало славним своєю цілющою водою. Над гробом Ісидора християни збудували церкву. Св. Маркіян, управитель патріаршої церкви св. Софії в Царгороді, у V ст. освятив на честь св. Ісидора з Хіоса окрему каплицю в церкві св. Ірини.

Пахомія Великого прп. Святий Пахомій Великий народився 292 року у поганській родині у Тебаїді Горішній. Маючи 20 років, він став римським вояком. Невдовзі Пахомій прийняв св. Хрещення і пішов у пустелю, де вів дуже суворе життя. У безлюдній пустелі Табенна, що над Нілом, Пахомій збудував шість монастирів та церкву для вбогих пастухів. Під його проводом у різних монастирях було сім тисяч ченців. Пахомія можна вважати основоположником спільного чернечого життя у різних монастирях, де усі монахи жили під проводом настоятеля-протоархимандрита. Пахомій написав чернечий устав і правило для ченців. Він сміливо обороняв Христову віру від єретиків і мав дар передбачування і зцілення. Пахомій уснув 346 року.

прп. Теодора Освященного, учня св. Пахомія. Святий Теодор Освященний походив з єгипетської Тебаїди Горішньої. Ще юнаком пішов до монастиря у пустелі Табенна, де його з радістю прийняв св. Пахомій. Коли Теодорові виповнилося 30 років, його було висвячено на священика і призначено настоятелем монастирів у Табенні. Якось св. Пахомій захворів, і Теодор погодився стати його наступником. Тоді св. Пахомій вирішив вилікувати свого улюбленого учня від гордості, звільнивши його від обов'язків наставника. Наступником св. Пахомія став побожний монах Орсиній, який невдовзі, у час коли первісна ревність у монастирях почала занепадати, призначив Теодора своїм помічником. Теодор був наділений Божим даром передбачення подій і творення чудес. Уснув на Великдень 368 року.
Блаж. сщмчч. Северіана Бараника, Якима Сенківського, Віталія Байрака

Андроніка апост. і з ним. У своєму посланні до римлян св. апостол Павло пише: "Вітайте Андроніка та Юнію, родичів моїх і співв'язнів, що є визначні між апостолами, які випередили мене в Христі" (Рм. 16, 7). Андронік був одним із 70 Христових учнів. Він відзначався великою ревністю у проповідуванні Христової віри. У цьому Андронікові допомагала його дружина Юнія, котра була сповнена апостольського духа. У списку Доротея про Андроніка говориться, що він був єпископом Паннонії.
Блаж. сщмч. Івана Зятика