Колись давно, коли ми йшли у храм,

Він був маленький, тихий, непримітний,

А зараз в сяйві золота повстав-

Такий величний, осяйний, привітний.

Розбудять дзвони кожного із нас,

Запрошує нас Бог у день недільний,

Від радості, аж сльози забринять,

Що маєш змогу з Господом зустрітись.

Запахли в храмі лілії живі

І Богородиця під рушничком біленьким

Торкнеться і пригорне нас усіх

Своїх дітей- дорослих і маленьких.

Так трепетно у церкві- Бог із людом

Благає нас усіх його прийняти,

Я після служби Матінку з Ісусом

Гостинно прошу до своєї хати.