Слава Ісусу Христу! "Священик має бути таким святим, щоб міг служити іншим за взір святості, бо для того поставив Бог священиків на землі, щоб жили на ній як ангели, і були світлом та взірцем для інших людей", - Св. Іван Золотоустий

  Празник Пресвятої Євхаристії
"Хто їсть моє Тіло і п'є мою Кров, той має життя вічне, і я воскрешу його останнього дня". (Ів. 6, 54). Свята Літургія, як Безкровна Жертва, це осередок культу й духовного життя Католицької Церкви. А це тому, бо на Св. Літургії доконується Тайна понад усі Тайни — Пресв. Тайна Євхаристії. Ватиканський Собор II-ий в догматичній конституції про Церкву називає Євхаристійну Жертву "джерелом та звершенням цілого християнського життя" (§11). А в декреті про Пресвітерів сказано: "Бо в Св. Євхаристії зміщається усе духовне добро Церкви, тобто сам Христос, наша Пасха й життєдайний хліб, який через своє Тіло, — оживлене й оживляюче в Святому Дусі, —...
  Неділя Всіх Святих
НЕДІЛЯ ВСІХ СВЯТИХ Восьма неділя після празника Пасхи, а перша після Зіслання Святого Духа називається неділею Всіх святих. Вона завершує коло рухомих свят. Цього дня наша Східна Церква віддає особливу почесть усім тим, які є плодом дарів Святого Духа. "У цей день, в неділю після П'ятдесятниці, — читаємо в синак­сарі цієї неділі, — святкуємо празник Всіх святих скрізь — в Азії, Лівії, Європі, на півночі й півдні. Цей празник наші божественні Отці установили й наказали святкувати після Зіслання Святого Духа, наче показуючи нам взір, як прихід всесвятого Духа вплинув на апостолів. Він освятив і зробив премудрими тих, що з нашої природи, щоб їх поставити на місце...
  Травневі молебні — значення і традиції
Травень у Церкві є місяцем, присвяченим ушануванню Матері Божої. Традиційні «маївки» — молебні, правлені по храмах, при гротах, капличках і придорожніх статуях Богородиці, включають у себе як головний елемент Лоретанську літанію.
  Вірш "Посвячення церкви Спаса"
Низький уклін тобі церковце, Від славних діточок твоїх, Що люблять тебе щирим серцем Співа тобі «Многая літ». Під мирним небом синім-синім Ряснить пшениця золота І короваєм – новим хлібом Завжди вітатимуть тебе.
  Свята Тайна Священства
  Навіщо ходити в храм щонеділі?
  Витяг з історії парафії Спаса у Дрогобичі
Перехід Перемишльської єпархії до унії наприкінці XVII ст. проходив у декілька етапів. Важливим моментом було скликання перемишльським єпископом Інокентієм Винницьким з’їзду духівництва і світської громадськості до Самбора на 3 квітня 1691 р. Собор мав за мету підкреслити, що унія у Перемишльській єпархії запроваджується добровільно, легітимно, за участю громадськості. Аналіз підписів на рішенні собору показує, що на зібранні були присутні представники від церковної громади Дрогобича. Ось підписи дрогобичан, які засвідчували згоду на перехід міських церковних організацій до унії: Василь Нєчвєдзанський (згідно пом’яника церкви Св. Трійці – вікарій цієї церкви Василь...
  Освячення храму
У Дрогобичі освячено відновлений Свято-Преображенський храм, який був зруйнований у 1963 році. 19 серпня на свято Преображення Господнього відбулось освячення храму по вул. Стрийській у м. Дрогобичі, яке здійснив преосвященний владика Юліан (Вороновський), єпископ Самбірсько-Дрогобицький у співслужінні митр. прот. Тараса Гарасимчука (канцлера єпархії), прот. Івана Паньківа (декана Дрогобицького), прот. Любомира Митника (адміністратора парафії), прот. Богдана Волошина (сотрудника парафії) та близько 50-ти священнослужителів єпархії.
  Цвинтар на Задвірній
Всі дрогобичани добре знають вулицю, яка іменується славним ім’ям видатного політика, громадського діяча та визначного українського історика – Михайла Грушевського, нерідко люди цю вулицю, за старою звичкою називають її Радянською, але надзвичайно мало людей, які пам’ятають ту вулицю як Колійова Вижня (передмістя Задвірне). Колись вона носила саме таку назву. Кожного дня сотні місцевих жителів проходять чи проїжджають по ній, проте мало хто з них помічає цвинтар, що знаходиться на цій вулиці. Власне про нього хотілося би поговорити детальніше. Цей некрополь був цвинтарем при церкві Св. Спаса (Преображення).
  Фундаційна грамота


Поділитися з друзями


Календар

«     Липень 2020     »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

Оголошення


Статистика

Відвідувачів за сьогодні: 8
Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть:
Система Orphus Система Orphus

У КИЄВІ ВІДБУДЕТЬСЯ ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ «ЗАВАЛІВСЬКЕ КОРІННЯ БЛАЖЕННІШОГО ЛЮБОМИРА ГУЗАРА»

10 липня 2017 року, у сороковий день після відходу до вічності Блаженнішого Любомира, у Києві відбудеться презентація книги «Завалівське коріння Блаженнішого Любомира Гузара», передмову до якої написав особисто Блаженніший Любомир.

Автором книги є Володимир Чистух, який зібрав унікальні фотографії з архіву родини Гузарів. Світлини до видання були передані Марією Рипан, племінницею та воднораз похресницею Блаженнішого Любомира. Захід проходитиме за її ж участю в Книгарні «Є», за адресою: м. Київ, вул. Миколи Лисенка, 3. Початок о 18:00.

Як повідомляють організатори, у презентації зможуть взяти участь усі, хто зацікавлений у глибшому ознайомленні з самовідданим служінням українському народові та Церкві кількох поколінь священиків із родини Гузарів.

Запропонована читачам книга є своєрідним продовженням висвітлення історії села Завалова, що на Підгаєччині, розповідей про визначних людей, розкритих автором у попередніх роботах. У виданні представлена коротка історія родини Дмитра Гузара, який більше ніж півстоліття був парохом села і покоїться разом зі своєю дружиною у завалівській землі. Його правнуком був Блаженніший Любомир Гузар.

У передмові Блаженніший Любомир розкриває мету, з якою автор працював над цією книгою: «Учитель Завалівської школи, що на Підгаєччині, Володимир Чистух, завдав собі труду зібрати спогади про колишнього пароха греко-католицької громади в Завалові − отця Дмитра Гузара. Саме цей священик, який довгі роки був душпастирем Завалова (1856−1908), і то дуже шанованим та улюбленим, є моїм прадідом. Він і його дружина Кароліна були батьками Лева, який мав сина Ярослава. Останній був моїм батьком. Власне, назва цієї книжечки говорить про мої корені, про моє походження», – пише Блаженніший Любомир.

Далі він зауважує: «Розгляд цієї книжки як історії одної людини був би обмеженим. Читач повинен собі усвідомити, що за допомогою зібраного матеріалу пізнає певну епоху в житті нашого народу, особливо те, яким було життя українського суспільства у ХІХ столітті, щонайменше в одній частині України – її західних областях. Таке знання дуже важливе, щоб зрозуміти розвиток нашого національного побуту в той період».

У передмові також йдеться про те, що історія родини Гузарів, представлена у спогадах: «Це не є щось виняткове, а радше типовий образ життя в другій половині ХІХ століття, у десятиліття, які становили період підготовки до важливих подій в житті нашого народу наступного століття і, може, наших часів».

Також звертаючись до читачів, Блаженніший прохає під час ознайомлення із цими спогадами думати не тільки про його минуле, а й навчатися чогось із прикладу наших предків: «Ця книга навчає нас шанувати працю наших предків і вчитися в них служінню своїй церкві й Богу».

Довідка

Марія Рипан – племінниця Блаженнішого та його похресниця. Донька його сестри Марти і Зенона Василькевича. Має трьох братів із сім'ями: Петра, Павла і Романа. Живе з чоловіком Євгеном Рипаном у Торонто, Канада.

арія – відома мисткиня жіночих прикрас із бісеру, інструктор із їх виготовлення, автор друкованих книг-інструкцій, а також навчальних програм і брендових матеріалів із бісероплетіння, в яких навчає, як крок за кроком зробити самим вибрані зразки.

Дослідниця українського народного мистецтва. Багатий зібраний матеріал висвітлює в культурно-мистецьких установах, музеях, товариствах, професійних спілках і в культурних центрах Канади, США та України.

Прес-служба Київської архиєпархії

Джерело:news.ugcc.ua


09.07.2017

 

 

Тишковичі - місце паломництва на Мостищині