Для всього є свій час, за словом Еклезіяста, усьому час-пора (3, 1), але для молитви й псалмоспіву будь-який час підходить.   св. Василій Великий 4

  Празник Пресвятої Євхаристії
"Хто їсть моє Тіло і п'є мою Кров, той має життя вічне, і я воскрешу його останнього дня". (Ів. 6, 54). Свята Літургія, як Безкровна Жертва, це осередок культу й духовного життя Католицької Церкви. А це тому, бо на Св. Літургії доконується Тайна понад усі Тайни — Пресв. Тайна Євхаристії. Ватиканський Собор II-ий в догматичній конституції про Церкву називає Євхаристійну Жертву "джерелом та звершенням цілого християнського життя" (§11). А в декреті про Пресвітерів сказано: "Бо в Св. Євхаристії зміщається усе духовне добро Церкви, тобто сам Христос, наша Пасха й життєдайний хліб, який через своє Тіло, — оживлене й оживляюче в Святому Дусі, —...
  Неділя Всіх Святих
НЕДІЛЯ ВСІХ СВЯТИХ Восьма неділя після празника Пасхи, а перша після Зіслання Святого Духа називається неділею Всіх святих. Вона завершує коло рухомих свят. Цього дня наша Східна Церква віддає особливу почесть усім тим, які є плодом дарів Святого Духа. "У цей день, в неділю після П'ятдесятниці, — читаємо в синак­сарі цієї неділі, — святкуємо празник Всіх святих скрізь — в Азії, Лівії, Європі, на півночі й півдні. Цей празник наші божественні Отці установили й наказали святкувати після Зіслання Святого Духа, наче показуючи нам взір, як прихід всесвятого Духа вплинув на апостолів. Він освятив і зробив премудрими тих, що з нашої природи, щоб їх поставити на місце...
  Травневі молебні — значення і традиції
Травень у Церкві є місяцем, присвяченим ушануванню Матері Божої. Традиційні «маївки» — молебні, правлені по храмах, при гротах, капличках і придорожніх статуях Богородиці, включають у себе як головний елемент Лоретанську літанію.
  Вірш "Посвячення церкви Спаса"
Низький уклін тобі церковце, Від славних діточок твоїх, Що люблять тебе щирим серцем Співа тобі «Многая літ». Під мирним небом синім-синім Ряснить пшениця золота І короваєм – новим хлібом Завжди вітатимуть тебе.
  Свята Тайна Священства
  Навіщо ходити в храм щонеділі?
  Витяг з історії парафії Спаса у Дрогобичі
Перехід Перемишльської єпархії до унії наприкінці XVII ст. проходив у декілька етапів. Важливим моментом було скликання перемишльським єпископом Інокентієм Винницьким з’їзду духівництва і світської громадськості до Самбора на 3 квітня 1691 р. Собор мав за мету підкреслити, що унія у Перемишльській єпархії запроваджується добровільно, легітимно, за участю громадськості. Аналіз підписів на рішенні собору показує, що на зібранні були присутні представники від церковної громади Дрогобича. Ось підписи дрогобичан, які засвідчували згоду на перехід міських церковних організацій до унії: Василь Нєчвєдзанський (згідно пом’яника церкви Св. Трійці – вікарій цієї церкви Василь...
  Освячення храму
У Дрогобичі освячено відновлений Свято-Преображенський храм, який був зруйнований у 1963 році. 19 серпня на свято Преображення Господнього відбулось освячення храму по вул. Стрийській у м. Дрогобичі, яке здійснив преосвященний владика Юліан (Вороновський), єпископ Самбірсько-Дрогобицький у співслужінні митр. прот. Тараса Гарасимчука (канцлера єпархії), прот. Івана Паньківа (декана Дрогобицького), прот. Любомира Митника (адміністратора парафії), прот. Богдана Волошина (сотрудника парафії) та близько 50-ти священнослужителів єпархії.
  Цвинтар на Задвірній
Всі дрогобичани добре знають вулицю, яка іменується славним ім’ям видатного політика, громадського діяча та визначного українського історика – Михайла Грушевського, нерідко люди цю вулицю, за старою звичкою називають її Радянською, але надзвичайно мало людей, які пам’ятають ту вулицю як Колійова Вижня (передмістя Задвірне). Колись вона носила саме таку назву. Кожного дня сотні місцевих жителів проходять чи проїжджають по ній, проте мало хто з них помічає цвинтар, що знаходиться на цій вулиці. Власне про нього хотілося би поговорити детальніше. Цей некрополь був цвинтарем при церкві Св. Спаса (Преображення).
  Фундаційна грамота


Поділитися з друзями


Календар

«     Вересень 2019     »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 

Оголошення


Статистика

Відвідувачів за сьогодні: 22
Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть:
Система Orphus Система Orphus

Друг Скиба: «Думаю, що Україну планують створити буферною зоною між молотом і наковальнею»

Війна зсередини очима бійця, друга Скиби, як кличуть його побратими добровольчого батальйону ОУН. Про конфлікт інтересів, стан війни, про те, що ж насправді відбувається у нашій країні, про волонтерський та капеланські рухи, про світанок перемоги та про нові ініціативи вишкільних таборів у розмові з колишнім начальником штабу добровольчого батальйону ОУН, другом Скибою.

-З якого часу Ви перебуваєте в зоні АТО?

У травні 2014 р. ми були в складі добровольчого батальйону «Азов». Потім перейшли в український добровольчий корпус Правого сектору. Там також ми були у складі п’ятого окремого батальйону, як окрема чота ОУН.

-Як Ви потрапили у зону військових дій?

Ми йшли добровольцями. У нас був окремий набір не через державні структури, а через організацію українських націоналістів. Керівний склад добровольчого батальйону є представниками організації українських націоналістів. До Пасхи цього року ми були в зоні військових дій. Опісля наш батальйон вивели. Я виконував обов’язки начальника штабу добровольчого батальйону ОУН.

-Як Вас кличуть у штабі?

Моє псевдо – друг «Скиба».

-Ви бачите війну зсередини. Що думаєте про тривалість і стан цього конфлікту? Скільки часу, на Вашу думку, триватимуть такі активно-пасивні військові дії. Чи є і які сторони зацікавлені у такому перебігу подій?

Війна це складне явище. Щось передбачати, прогнозувати дуже важко. Події завжди можуть непрогнозовано змінитись. Думаю, що ця війна надовго, на десятки років, тому що це складний конфлікт, який до того вже назрівав і мав вибухнути вже років 20 тому, а то й більше. Конфлікт не вибухнув раніше через якісь внутрішні шовіністичні проблеми в імперії Москви.

-Що відбувається на сьогодні в зоні АТО?

Регулярно сріляють. Особливо активізуютьтся вночі. Колаборанти Московської імперії обстрілюють наші позиції. Відповідно ми тримаємо свої позиції, не поступаємося українською землею. Донбас – це українська земля, і ми не збираємося ні на один квадратний кілометр поступатися. На відміну від нашого керівництва держави, яке здало Дебальцеве, Іловайськ за якимись домовленостями. На сьогодні іде процес роззброєння добровольчих батальйонів для того, щоб контролювати лінію фронту. Щоб вивести в потрібний момент на певну дистанцію від великих міст, особливо від Донецька, Луганська, щоб відвести Збройні сили України. На мою думку, зараз готується саме така операція.

-Як розвиватиметься конфлікт надалі?

Москва ніколи не заспокоється на досягнутому. Вони "відгризли" у нас Крим. Думаю, що така ж участь чекає і Маріуполь, щоб дійти до Придністров’я. Ця стратегія навіть не приховується. В амбіціях Путіна є дійти до Придністрв’я по наших Південних регіонах.

-Чи, на Вашу думку, тільки Росія є задіяна у цьому конфлікті? Яку участь у протистоянні бере Європа?

Європа завжди була пасивним спостерігачем, тому що це відбувається далеко від неї. Вона завжди була такою кволою і в тридцяті роки, коли в Україні був Голодомор і Москва винищувала нашу націю генетично. Усе це є домовлено з Росією. Європа є залежною енергетично від російських мінерально-сировинних джерел і тому вона не буде відверто протистояти Москві. Думаю, що Україну планують створити буфернобю зоною між молотом і наковальнею. Ми будемо жити в полі вогню, в полі московсько-імперської ненависті, а Європа буде пасивним співчутливим спостерігачем.

-Що Вам найбільше допомагає на війні?

Віра в перемогу, любов до Батьківщини, підтримка нашої нації. Заради нації ми і воюємо.

-Наскільки ефективним є волонтерський рух?

Саме добровольчі батальйони завдяки зусиллям простих волонтерів були забезпечені вищими за якістю продуктами, одягом. У нас навіть були тепловізори, яких не було у військових підрозділах. Дуже хотів би щиро подякувати всім волонтерам. Більшість волонтерів зараз організовується в дрібні організації, тому що цього вимагає сучасна влада. Але були і дрібні волонтери, які пересилали нам поштою свої невеличкі внески, переводили кошти на рахунок. Завдяки волонтерському руху ми тримаємо лінію фронту.

-Чи відчуваєте Ви підтримку з боку Церкви, зокрема праці капеланів?

Капелани дуже серйозно підтримують нас. Ми є християнським підрозділом. Разом молимося. Запрошуємо капеланів на великі свята. У нас проводились Богослужіння на Великдень. Я запрошував декількох капеланів: капелан братства вояків ОУН, УПА з м. Червонограда, капелани Збройних сил України. Зараз явище капеланства дуже сильно розвивається на відміну від минулих часів і його керівництва, де про це нічого не говорилось.

-Чого Ви очікуєте щодня?

На фронті все просто. Ми чекаємо світанку, а пізніше, дасть Бог, перемоги. Якщо для когось не настане цей земний світанок, то другий буде перемога обов’язково. Рано, чи пізно імперія розвалиться. Це лише питання часу. Немає нічого вічного на землі.

-Відомо, що Ви плануєте організовувати вишкільні табори. Яка мета цих таборів?

Це буде оздоровчий табір для наших бійців. У нас є багато поранених, а також тих, кому потрібна психологічна допомога. Їм треба трохи поправити здоров’я. Паралельно там ми будемо вишколювати молодь.

-Де будуть проводитись ці табори?

Плануємо робити в декількох областях держави: в Холодному Яру, в Карпатах, на Полтавщині. Планується декілька вишкільних таборів в залеждності від регіону.

-Хто може бути учасниками таких таборів?

Бемо усіх. Ми не поділяємо за статтю: від 16 до 50 років.

-Чия це ідея?

Ці вишколи – це наша робота. Батальйон існує завдяки волонтерській підтримці і завдяки ідеології. Ідеологія потребує поповнення. Вишколюємо людей, дотримуємося націоналістичної ідеології, українських традицій. У нас велика ідеологічна база. Цією базою ми будемо ділитися, на ній будемо вишколювати молоде покоління.

-Дякую!

Розмовляла Іванна Рижан

Комісія у справах мирян Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ


22.06.2015

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тишковичі - місце паломництва на Мостищині