Переставлення св. Методія рівноапостольного, Святі рівноапостольні учителі слов'янські брати Кирило і Методій походили із знатної і благочестивої сім'ї, що жила в грецькому місті Солуні. Святий Методій був старшим з семи братів, святий Костянтин (Кирило - його чернече ім'я) - наймолодшим. Святий Методій був спочатку військовим та був правителем в одному з слов'янських князівств, які перебували під владою візантійської імперії, мабуть, болгарському, що дало йому можливість навчитися слов'янської мови. Пробувши там близько 10 років, святий Методій прийняв потім чернецтво в одному з монастирів на горі Олімп. Після смерті святого Кирила Папа Римський, задовільняючи прохання слов'янського князя Коцела, послав святого Методія в Паннонію, висвятивши його на архієпископа Моравії і Паннонії, на стародавній престол святого апостола Андроніка. У Паннонії святий Методій разом зі своїми учнями продовжував поширювати Богослужіння, писемність і книги слов'янською мовою. В останні роки свого життя святитель Методій з допомогою двох учнів-священиків переклав слов'янською мовою увесь Старий Завіт, окрім Маккавейських книг, а також Номоканон (Правила святих Отців) і Патерик. Передчуваючи наближення смерті, святий Методій вказав на одного з своїх учнів - Горазда як на гідного собі наступника. Святитель передбачив день своєї смерті і помер 6 квітня 885 року у віці близько 60 років. Він був похоронений в соборній церкві Велеграда.
Cвятого Євстихія. Святий Євтихій народився 512 року у Фрігії. Після навчання у Царгороді його висвятили 542 року на священика. Після цього Євтихій вступив до монастиря і невдовзі його було обрано архимандритом монастирів Амасійської митрополії в Понті. Він брав участь у V Вселенському Соборі, який скликав у Царгороді імператор Юстиніан. Посівши патріарший престол після смерті св. патріарха Мини, Євтихій мужньо протистояв єресі монофізитів. За це патріарха засудили на заслання, а згодом замкнули в монастирі, де він перебував 12 літ. Там наділив його Бог даром пророцтва й творення чудес. У 577 році Євтихій, якого щиро вітав вірний народ, повернувся із заслання. Спочив у Бозі в Томину неділю 582 року.

Преподобного Юрія, єп. Митилинського. Святий Юрій Митилинський жив на острові Лесбос. Пройнятий духом християнської побожності, юнак вступив до монастиря. Згодом він став єпископом Мітилини, столиці Лесбоса. Як архипастир Юрій відзначався духом великої покори і милосердя. Він чудесним способом оздоровляв недужих і біснуватих. У час переслідування імператором Левом тих, що вшановували святі образи, Юрія ув'язнили і вигнали на заслання в Корсунь за те, що він цілком заперечив іконоборчу єресь. На свій єпископський престол він уже не повернувся. Закінчив Юрій святе життя визнавця 816 року на засланні.

Іродіона, Агава, Руфа й ін. апп. Серед 70 Христових учнів були Іродіон, Агав, Руф, Асинкрит, Флегонт і Єрма. Іродіон, родич св. апостола Павла, був єпископом Нових Патрів, що в Ахаї, де багато натерпівся від місцевих юдеїв. У Римі погани зарубали його мечем того самого дня, коли св. Петра розп'яли на хресті. Разом з Іродіоном за Христову віру загинув від меча і Агав. Руфа, який був єпископом у грецькому місті Тебах, св. Павло називає "вибраним у Господі" (Рм. 16, 13). Асинкрит був єпископом в Ірканії у Малій Азії, Флегонт - у Маратоні, а Єрма - у Філипополі. Всі вони віддали своє життя за Христову віру під час переслідування християн у Римі.

Мученика Євпсихія. Святий Євпсихій походив зі знатної родини і жив IV ст. у Кесарії Каппадокійській, що в Малій Азії. Був одружений. Одного дня юнак разом із гуртом християн зруйнував поганську святиню. Імператор Юліан Відступник, який намагався відновити поганство, наказав ув'язнити за це Євпсихія і жорстоко мучити, а вкінці зарубати мечем. Християни збудували над гробом мученика гарну церкву. Св. Василій Великий називав св. Євпсихія „блаженним мучеником”.

Терентія, Максима, Зенона та ін. муч. За правління римського імператора Декія у III ст. його намісник в Африці Фортунат наказав усім громадянам поклонитися поганським божкам. Багато християн, боячись жахливих мук, підкорилися наказові і відступили від святої віри. Але знайшлося сорок вірних, які не відреклися Христа. Фортунат звелів ув'язнити з них чотирьох християн - Терентія, Африкана, Максима і Помпія, а 36 вірних після жорстоких тортур зарубати мечем. Коли після їхньої смерті не вдалося намовити Терентія та його трьох побратимів до відступництва, то їх довго катували, а в кінці відрубали їм голови.

Антипи священомученика. Святий Антип був учнем св. Івана Богослова, який згодом призначив його єпископом Пергама Азійського. Своєю ревною працею Антип навернув у Пергамі так багато поган до Христової віри, що поганські жерці оскаржили його перед імператором Дометіаном. Антипа ув'язнили і даремно намагалися намовити його відректися Христової віри. Тоді його кинули до розпеченого мідного бика. Антип довго терпів невимовну муку, а вкінці почав славити Бога за ласку мучеництва. Загинув мученицькою смертю 93 року. Зі святих мощей Антипа витікало цілюще миро. У давніх життєписах про нього говорили, що він "мав благодать у Бога цілити біль зубний".

Світлий празник Пасхи Господньої. ВОСКРЕСЕННЯ ХРИСТОВЕ. ВЕЛИКДЕНЬ. Преподобного, ісповідника Василія. Святий Василій Парійський був єпископом міста Парії. За правління візантійського імператора Лева, який переслідував вірних за вшановування святих образів, він багато натерпівся за постійність у правдивій Христовій вірі. Ні кайдани, ні бичування, ні заслання не похитнули його святої віри. Василій спочив у Бозі 728 року, до кінця залишившись вірним святій правді.