"В ревності не будьте ліниві, духом горіть, Господеві служіть; веселі в надії, в горі терпеливі, в молитві витривалі". (Рм. 12. 11-12) 

Повідомлення для парафіян (погребення)

Церковний похорон

 

Церковний похорон - це благословення тіла померлого християнина, поєднане з процесією. Поховати померлого - одна із справ милосердя щодо тіла. Християни шанують тіла померлих, тому вірять, що вони колись воскреснуть. Саме тому Церква запровадила урочистий обряд поховання.

Усі таїнства, насамперед таїнства християнського втаємничення, мають на меті останню Пасху Дитини Божої, Пасху, що через смерть приводить її до життя в Царстві. Тоді сповняється те, що визнаємо у вірі і надії: "Очікую воскресіння мертвих і життя будучого віку”. Християнин, який умирає в Христі Ісусі, "виходить з тіла, щоб жити біля Господа.” (Католицький Катехизм Церкви, Арт.2., Християнський похорон).

Християнський урочистий похорон уділяється вірним християнам, які відійшли до вічності у стані Божої Ласки, яка до спасіння є конечно потрібна, тобто, перед смертю висповідались, запричащались, були живими членами Церковної Спільноти, брали активну участь у житті парафії, підтримували її духовно і матеріально, в неділі і свята були на Святій Літургії. Урочистість християнського похорону викликана також і тим, що Господу Богу є дуже мило, коли вірні вшановують тіло, яке за життя було Храмом Духа Святого, того, хто заснув смертю у Ласці Божій.

 

 

Згідно Католицького катехизму, Церква може відмовляти у християнському похороні - нехрещеним, іновірцям або таким католикам, якщо вони при повному розумі здійснили самогубство або загинули під час поєдинку; позбавляються права на похорон і ті, хто відрікся від прийняття св. Тайн, хто вів індерефернте життя, не реагував на напімнення Церкви, проявляв духовну байдужість, вважаючи християнський похорон як надання певних послуг за гроші, або протягом року не приймали Святої Тайни Покаяння у Великодній час. 
                                      

 

 


Тишковичі - місце паломництва на Мостищині