Для всього є свій час, за словом Еклезіяста, усьому час-пора (3, 1), але для молитви й псалмоспіву будь-який час підходить.   св. Василій Великий 4

Повідомлення для парафіян (хрестини)

  Таїнство Хрещення

 

Вимоги до хресних батьків:
Для того, щоб важно виконувати завдання хресних батьків, вимагається, щоб:
1.Хресні батьки були у віці, що його вимагає партикулярне право;
2.Хресні батьки були хрещеними, миропомазаними і приймали Св.Тайну Євхаристії;
3.Були Католицького віровизнання;
4.Мали намір виконувати завдання хресних батьків;
5.Були призначені тим, хто має бути охрещеним, або його батьками чи опікунами або, якщо таких немає, то служителем;
6.Не були батьками охрещеного, або не перебували з ним у подружжі;
7.Не були покарані жодною Церковною карою, і не були позбавлені права виконувати завдання хресних батьків;
8. Якщо хресний батько або хресна мати одружені, то обов’язково повинні перебувати в Церковному Шлюбі;
9. Хресні батьки повинні бути практикуючими Християнами:
а) остання Сповідь їх повинна бути принаймні у Великодньому часі; (Добрим звичаєм є сповідатися і причащатися перед Хрестинами).
б) Хресні батьки повинні брати участь у Св.Літургії щонеділі і Свята, щодня молитися, знати напам’ять основи Катихизму ( Заповіді Божі і Церковні, Правди Віри, Св.Тайни, щоденні молитви, Символ Віри і т. д.) і вести життя, згідне з вірою і завданням хресних батьків, яке мають прийняти.
10. Перед Хрестинами, у визначений для цього час, хресні батьки повинні пройти співбесіду з Священиком.
(Порівняй: Кодекс Канонів Східних Церков. Кан.685,§1,2,3)

 

19.03.2013 14:50

Таїнство Хрещення у питаннях та відповідях

1. Що таке Таїнство Хрещення?

Таїнство хрещення це – видимий знак невидимої Божої благодаті, через який віруючий в Пресвяту Трійцю: Отця і Сина і Святого Духа стає членом Церкви. Це таїнство є духовним народження для людини і омиває її від первородного гріха та від усіх гріхів, які вона вчинила до моменту хрещення.

2. Хто може уділяти Таїнство Хрещення?

Потрібно пам’ятати, що саме таїнство звершує Господь. Але для цього Він послуговується людьми. Найперше уділяти святе таїнство є покликані священнослужителі: єпископи, священики та диякони. Однак, у певних випадках (наприклад, ймовірність близької смерті дитини) хрестити може кожен (навіть неохрещений).

3. Коли потрібно приймати Святе Таїнство Хрещення?

Таїнство хрещення можна приймати в будь-якому віці, однак, Церква заохочує хрестити дітей якнайшвидше. Церква хоче, щоб людина вже з наймолодшого віку могла бути вільною від влади гріха та зростати як християнин. Іншою причиною є те, що маленькі дітки могли б померти нехрещеними.

4. Де уділяється Таїнство Хрещення?

Відповідним місцем для уділення всіх святих таїнств є церква. Тому, потрібно приймати святе таїнство хрещення саме в Божому храмі. Однак, у певних випадках (наприклад, дитина хворіє) можна уділяти святе таїнство вдома.. Таїнство уділене вдома має таку ж силу, як і те, що здійснене в храмі.

5. Як потрібно приступати до Святого Таїнства Хрещення?

Якщо бажає охреститися доросла особа, то повинна знати правди християнської віри та висловити своє бажання прийняти Святе Таїнство Хрещення. Бажання хрещення дитини висловлюють її батьки або опікуни. Оскільки таїнство пов’язане з вірою, віру малюків засвідчують хрещені батьки, які є зобов‘язаними в подальшому турбуватися про її духовний зріст.



6. Чи справді Хрещення є єдиною дорогою до спасіння?

У наш час як і колись є люди, які в силу певних обставин не є охрещеними. Однак, якщо вони не з власної вини не чули євангельської Доброї Новини, але у своєму повсякденному житті керуються природнім законом, який Господь заклав їм у їхнє серце, розум та совість, то ці люди через невідому просвітницьку дію Святого Духа можуть спастися.

7. Що таке є Хрещення кров’ю?

Як колись так і сьогодні є люди, які зазнають переслідування за свою віру. У цьому контексті Церква завжди мала глибоке переконання в тому, що коли така людина вмирає, і є не охрещеною, - її свідчення віри прирівнюється до самого таїнства і є запорукою спасіння.

8. Що таке є Хрещення бажанням?

Є люди, які готуються прийняти святе таїнство хрещення (оглашені), але раптово зазнають смерті так і не охрестившись. У такому випадку свята Церква вчить, що їхнє виразне бажання долучитися до таїнства, поєднане з вірою та жалем за гріхи забезпечує їм спасіння.

9. Що таке є хрещення під умовою?

У тому випадку, коли неможливо встановити факт хрещення, то достатнім є заява одного бездоганного свідка або самого охрещеного, яка ґрунтується на безсумнівних доказах. Якщо сумніви залишаються, то потрібно уділити хрещення під умовою: «якщо ти не був важно охрещений». Так само чинять щодо осіб, які буди охрещені в окремих сектах, деномінаціях.

10. Чи є можливим повторне хрещення?

Ні, повторне хрещення не є можливим (Див. кан.), оскільки, таїнство хрещення є духовним народженням, а народжується людина один раз: «Один Господь, одна віра, одне хрещення» (Див. Еф. 4.4).




11. Про рідних батьків
Якщо батьки належать до різних обрядів/конфесій, то в якому/якій хрестити дитину?
Якщо рідні батьки не охрещені чи не перебувають у шлюбі, чи можна хрестити дитину?

12. Про хресних батьків

Для особи, яка має намір охреститися потрібно мати принаймні одного хресного батька. (див. кан. 684, ККСЦ). Хресний батько (матір) є тим, хто супроводжує свого похресника та представляє його під час Таїнства Хрещення. Завданням хресного батька (матері) є дбати про християнське виховання свого похресника, а також, бути для нього духовним батьком (матір’ю) і церковним провідником у парафіяльній спільноті. Також, хресні батьки покликані бути свідками Таїнства Хрещення (див. кан. 688, ККСЦ).Саме тому, потрібно з усією відповідальністю та серйозністю поставитися до вибору хресних батьків. У цьому виборі нам може допомогти Кодекс Канонів Східних Церков, який подає деякі ознаки правдивого хресного батька, а саме:
Кан. 685
§ 1. Для того, щоб хтось важно виконував завдання хресного батька, вимагається, щоб:
1-е - прийняв три святі тайни хрещення, миропомазання і Євхаристію;
2-е - належав до католицької Церкви, з дотриманням § 3;
3-є - мав намір виконувати це завдання;
4-е - був призначений тим, хто має бути охрещеним, або його батьками чи опікунами або, якщо таких немає, то служителем;
5-е - не був батьком або матір'ю чи в подружжі з тим, хто має бути охрещеним;
6-е - не був покараний карою екскомуніки, навіть малої, суспензи, усунення, або позбавлення права виконувати завдання хресного батька.
§ 2. Для того, щоб хтось дозволено виконував завдання хресного батька, крім того потрібно , щоб він був у віці, що його вимагає партикулярне право, і вів життя, згідне з вірою і завданням, яке має прийняти.
§ 3. З виправданої причини можна допустити вірного якоїсь східної некатолицької Церкви до завдання хресного батька, але завжди разом із хресним католиком.
Потрібно зазначити, що на підставі хрещення між хресним батьком (матір’ю) і похресником виникає духовне споріднення, яке розриває подружжя, тобто, не допускає одруження між ними (див. кан. 811, ККСЦ).

13. Практичні вказівки

14. Про забобони

Із Таїнством Хрещення пов’язано ряд забобонів, тобто, таких релігійних переконань і вірувань, які не знаходять свого підтвердження ані в Святому Письмі, ані в традиції чи офіційному вченні Церкви. Такого роду маловірства є свідченням певної незрілості особи, яка плутає Святе Таїнство із магічним ритуалом. Саме тому, для людини яка декларує себе християнином є не прийнятним сповідування різного роду язичницьких та окультних практик, оскільки, як навчає Біблія: «Ніхто двом панам служити не може» (Мт. 6, 24). У тому випадку коли щось подібне вже сталося людина має обов’язок покаятися із гріха маловірства.

15. Про історію Таїнства Хрещення

Насамперед потрібно зазначити, що це Таїнство встановив Сам Господь Наш Ісус Христос, Який охрестившись від святого Іоана Предтечі в річці Йордан.
Апостольські часи. Святі апостоли хрестили тих, хто увірував у Христа, майже одразу, без довгої і ретельної підготовки до цього Таїнства. Головним було бажання та визнання Ісуса Христа Богом тою особою, яка хоче охреститися. Для прикладу можна навести фрагмент із Діянь апостолів (Ді. 8, 36-38): ефіопському дворянинові апостол Филип проголосив Добру Новину про Ісуса: «А коли вони їхали шляхом, прибули до води якоїсь, і скопець каже: «Он вода! Що забороняє мені охреститись?» Сказав же Филип: «Коли віриш з усього серця, - можна». Відповідаючи, сказав: «Вірю, що Він є Син Божий». І повелів, щоб колісниця стала, і вони обидва – Филип та скопець – зійшли у воду і він охрестив його». У цей час хрестили також і дітей, бо бувало, що віру у Христа приймали цілі доми.
На межі I і II ст. було введено звичай навчати правд віри. Така підготовка називалася катехуменатом, а ті, хто її проходив – катехуменами (або оглашенними), тобто тими, хто зголосився до прийняття Хрещення. З цією метою вже в II ст. було запроваджено перший християнський катехизм – Дідахе (гл.7): «…хрестіть в живій воді в ім'я Отця і Сина і Святого Духа. А перед хрещенням той що хрестить і той кого хрестять мають постити». Отже, у цьому часі починає набувати особливого значення триіпостасна формула хрещення, а також, вказується на певну підготовку (піст), яка має передувати здійсненню таїнства».
Потрібно зазначити, що на межі II і III ст. ця підготовка могла тривала цілих три роки. Впродовж цього часу оглашенні мали відповідні науки (їм ґрунтовно викладали Символ віри, Господню молитву, коротко пояснювали роль і значення таїнств у житті християнина), а також, вони мали підтримку спільноти (за них молилися на Літургії: молитви за оглашенних). Вже безпосередньо перед тим, як людина мала прийняти саме Таїнство Хрещення, вона відбувала ще інтенсивнішу щоденну науку, т.зв. ближче приготування до Хрещення, яке зазвичай проходило у часі Великого чи Різдвяного постів. Про це ми довідуємося із поучення святого Кирила Єрусалимського. Після цього катехумени складали єпископові своєрідний «іспит». Лише після успішної здачі цього навчання кандидати приймали святе таїнство Хрещення, яке здійснювалося під час Божественної Літургії (правдоподібно, що вранці у день великих свят: Пасхи, П’ятидесятниці чи Різдва).
У тому часі всі кандидати у присутності громади вірних та єпископа збиралися біля води (проточної та чистої). Спочатку хрестили дітей, потім чоловіків, а вкінці жінок. У визначеній годині єпископ відмовляв подячну молитву над однією посудиною з олією, над іншою молитву екзорцизму. Потім диякон брав цю олійку і пропонував кандидатам повернутися на захід, кажучи, що відрікаються від сатани, при цьому диякон намащував їх нею. Відтак кандидатів підводили до води де єпископ чи священик клав руку на голову і словами «Вірую» питав, чи вірять вони в Отця, Сина і Святого Духа, при цьому кожного разу занурюючи їх у воду. Вийшовши з води, новохрещений отримував змащення подячною олійкою і , витершись, входив до Церкви, де єпископ молячись накладав на нього руки. Після цього знову намащував його олійкою в ім’я Пресвятої Трійці. Після поцілунку миру новохрещений ставав до спільноти вірних, де вже разом з усіма міг молитися і приймати Пресвяту Євхаристію.
Після «Дідахе» в II-III ст. про хрещення говорять християнські писання «Дідаскалія» і співзвучні їм «Апостольські конституції». У V-VI ст. хрещення дорослих, як такого, вже не існувало.
Відповідно до традиції Східних Церков Таїнство Хрещення повинно відбуватись через потрійне занурення хрещеника у воду. В Україні існує давня практика уділення святого Таїнства Хрещення і через занурення, і через поливання. Київський митрополит Петро Могила у «Требнику» 1646 р. писав: «Святе Хрещення уділяється або через потрійне занурення у воді, або через потрійне зливання води на голову» (ст. 8). «Малий Требник», виданий у 1973 р.в Римі Патріархом УГКЦ Йосифом (Сліпим) згадує про Хрещення через занурення, але не зобов'язує до нього. В УГКЦ утвердився більш практичний спосіб – через поливання. Східна і Західна Церква взаємно визнають хрещення і через занурення, і через поливання.
 

Всього повідомлень: 1
Показувати на сторінці

Тишковичі - місце паломництва на Мостищині