Світлий понеділок. Артемона свщмч. й ін. Святий Артемон Лаодикійський був священиком і жив у місті Лаодикії. Артемон з численними вірними спалив поганський храм. Згодом старенького Артемона ув'язнили і намовляли його відступити від Христової віри, але марно. Тоді розгніваний урядник наказав жорстоко мучити Артемона, а потім приготувати котел з розтопленою смолою. Але сталося так, що він сам упав у той котел і зварився в смолі. Багато поган навернулося тоді до Христової віри. Артемон вийшов на волю і вирушив до Азії проповідувати слово Боже. 310 року погани зарубали його мечем.

Світлий вівторок. Мартина Ісповідника св. папи Римського. Свв. мчч. Віленських: Антонія, Йоана і Євстатія. Святитель Мартин Ісповідник, папа римський, народився в Тосканській області в Італії. Він дістав добру освіту і вступив до кліру римської Церкви. Після смерті Папи Теодора I (642 - 649) пресвітера Мартина було вибрано на престол. У той час мир у Церкві був порушений єресю монотелітів, що набула широкого розповсюдження. Нескінченні суперечки монотелітів з православними відбувалися у всіх верствах населення. Імператор Констанс (641 - 668) і Константинопільський Патріарх Павло II (641 - 654) також були прихильниками єресі монотелітів. Імператор Констанс видав єретичний "Зразок віри" (Тіпос), обов'язковий для всього населення. Ним заборонялися всякі подальші суперечки. Цей єретичний "Зразок віри" в Римі одержали в 649 році. Святий Папа Мартин, твердий поборник православної віри, скликав в Римі Помісний Собор, який засудив монотелітську єресь. Розгніваний імператор наказав привести святителя Мартина на суд. Відтак його заслали у віддалений Херсонес. Там святитель і помер, виснажений хворобою, голодом і приниженнями (+ 16 вересня 655). Він був похоронений у Влахернській церкві Пресвятої Богородиці.

Аристарха, Пуда і Трофима апп. Святі апостоли Аристарх, Пуд і Трофим були з числа 70-ти апостолів, яких Господь Ісус Христос послав перед собою з Євангельським благовіствуванням. Святий апостол Аристарх, співробітник святого апостола Павла, став єпископом сирійського міста Апамеї. Його ім'я неодноразово згадується в книзі Діянь святих апостолів і в Посланнях апостола Павла. Святий апостол Пуд згадується в 2-му Посланні апостола Павла до Тимотея ( 2 Тим. 4, 21). Він обіймав високу посаду члена римського Сенату. У своєму будинку святий приймав первоверховних апостолів, збирав віруючих християн. Будинок його був перемінений у церкву, що одержала назву "Пастирської". У ній, за переказами, священнодіяв сам святий апостол Петро. Святий апостол Трофим походив з міста Едесси. Його ім'я згадується в книзі Діянь святих апостолів і в 2-му Посланні апостола Павла до Тимотея ( 2 Тим. 4, 20). Він був учнем і співробітником святого апостола Павла, розділяючи з ним всю скорботу і гоніння. Всі три апостоли прийняли мученицьку смерть в Римі за імператора Нерона (54 - 68), одночасно з святим апостолом Павлом (+ приблизно 67 року).

Агапії, Ірини й Хіонії мчцц. Святі мучениці Агапія, Ірина і Хіонія були рідними сестрами і жили в кінці III – на початку IV століття поблизу італійського міста Аквілєї. Вони залишилися сиротами в юному віці. Дівчата вели благочестиве християнське життя і відкидали пропозиції численних наречених. Їхнім духовним керівником був священик Зінон. Йому було відкрито уві сні, що найближчим часом він помре, а святих дів візьмуть на муки. Незабаром передбачене здійснилося. Священик Зінон помер, а трьох дів було схоплено і направлено на суд до імператора Діоклетіана (284 - 305). Побачивши юних прекрасних сестер, імператор запропонував їм відректися від Христа і обіцяв знайти знатних наречених зі своєї свити. Але святі сестри відповідали, що мають одного Небесного Нареченого - Христа, за віру в Якого готові постраждати. Імператор переконував їх відректися від Христа, але ні старші сестри, ні наймолодша з них не погоджувалися. Вони називали язичницьких богів ідолами, зробленими людськими руками, і проповідували віру в Істинного Бога. Тоді святих Агапію і Хіонію було спалено, а Ірину вбито стрілою.

Симеона прп., Священномученик Симеон, єпископ Персидський, постраждав під час гоніння на християн від персидського царя Сапора II (310 - 381). Він був єпископом міста Селевкії - Ктезіфона. Святителя обмовили в зв'язках з грецькою державою і ворожих діях проти персидського царя. Цар почав переконувати його поклонитися сонцю, інакше він погрожував винищити християнство в країні. Але ні переконання, ні загрози не похитнули мужнього святителя, і його повели в темницю. По дорозі святителя побачив євнух Усфазан, колишній наставник царя. Він встав і поклонився єпископу, але святитель відвернувся від нього і дорікнув в тому, що він, будучи християнином, із страху перед царем поклонився сонцю. Євнух всім серцем розкаявся, змінив дорогий одяг на грубий і, сидячи біля дверей палацу, гірко плакав: "Горе мені, як я з'явлюся перед Богом, від Якого відрікся? Ось - Симеон, і той відвернувся від мене!" Цар Сапор дізнався про печаль свого улюбленого вихователя і запитав його, що трапилося. Той відкрито сказав царю, що гірко розкаюється в своєму відступництві і не буде більше поклонятися сонцю, а тільки Єдиному Істинному Богу. Цар здивувався такій раптовій рішучості старця і ласкаво переконував його не принижувати богів, яким поклонялися їх батьки. Але Усфазан був непохитний, і його засудили на смертну страту. Єдиним проханням мученика Усфазана було, щоб глашатаї оповістили все місто, що він вмирає не за злочин перед царем, а як християнин. Цар виконав його прохання. Відтак святителя Симеона усікли мечем.
Акакія прп. Святий Акакій Мелітинський походив з вірменського міста Мелітини. Він робив такий гарний поступ у християнських чеснотах і науці, що невдовзі єпископ Отрія висвятив його на священика. Після смерті Отрії Акакій став його наступником. Він відзначався великою любов'ю до ближніх, а його єпископською палатою стали лікарня й притулок для вбогих. У 431 році Акакій взяв участь у Вселенському Соборі в Ефесі, на якому Пресвятій Діві Марії було надано титул Богородиці. Відійшов Акакій до Господа у глибокій старості.

Івана прп. уч. Григорія Декаполіта Святий Йоан ще юнаком покинув дочасні справи світу і прийняв чернечий постриг. Коли імператор Лев почав переслідувати християн за вшановування святих ікон, Йоан прибув до Царгорода, де разом зі своїм учителем св. Григорієм Декаполітом і св. Йосифом Піснеписцем навчали і підтримували людей у правдивій вірі. Йоан уснув 850 року, а невдовзі його св. мощі перенесли до церкви св. Миколая.

Томина неділя. Івана ветхопечерника прп. Святий Йоан Старопечерник жив у VIII ст. Ще юнаком посвятив себе служінню Богові. Відвідавши Святу Землю, пішов до монастиря поблизу Єрусалима. Йоана, який провадив добрі молитовні практики, було висвячено на священика. Називають його Старопечерником або Ветхопечерником через те, що він проживав у старому монастирі св. Харитона, церква якого була в печері. Спочив у Бозі у великій святості.