Юліяна Тарсійського муч. Святий мученик Юліан Тарсійський народився у малоазійській провінції Кілікія. Він був сином сенатора-язичника, мати його була християнкою. Після смерті чоловіка мати святого Юліана переселилася у місто Тарс, де охрестила сина і виховувала в християнському благочесті. Коли святому виповнилося 18 років, імператор Діоклетіан (284 - 305) почав гоніння на християн. Серед них був схоплений і святий Юліан. Ні катування, ні погрози, ні обіцянки дарів і почестей не могли схилити благочестивого хлопця до того, щоб він приніс язичницькі жертви і відрікся від Христа. Цілий рік мученика водили містами Кілікійської області, де допитували і катували, а згодом кинули в темницю. Мати святого Юліана благала його бути непохитним до кінця. Святий Юліан знову з'явився перед правителем. Думаючи, що мати переконала сина підкоритися імператорському указу, правитель почав хвалити її розсудливість. Несподівано свята сміливо визнала себе християнкою. Тоді правитель наказав відрубати матері святого Юліана ступні ніг за те, що вона супроводжувала сина з Тарсу. Святий мученик помер від завданих ран. Мученика Юліана зашили в мішок, наповнений піском і отруйними гадами, і кинули в море. Тіло мученика було винесено хвилями на берег біля Олександрії і з честю похоронено однією благочестивою олександрійською християнкою. Його мученицька смерть настала біля 305 року.

Євсевія єп. Самосатського свмуч. Святий Євсевій Самосатський був єпископом у Самосатах. У час переслідування християн імператором Валентом, який був аріянином, він вирушив у Сирію, Фенікію й Палестину, щоб скріпити вірних у святій вірі. З 374 року перебував у вигнанні в Тракії і лише 378 року повернувся на свій єпископський престол. 379 року закінчив своє святе життя у сирійському місті Доліхи — одна аріянка кинула з даху камінь, влучивши владиці в голову.

Агрипини мучц. Свята Агрипіна була побожною дівчиною, походила зі знатного римського роду. Замучили її за Христову віру 262 року у час правління імператора Валеріана. Мощі св. мучениці, при яких діялися численні чуда, перенесли на Сицилію. Св. Агрипіну призивають на поміч проти злих духів, прокази й громовиці.

+ Різдво Івана Христителя Йоан Хреститель народився у юдейському місті Аймкарім. Він був сином священика Захарії та його дружини Єлисавети, які були бездітними. Господь дарував їм дитину, коли вони вже були у похилому віці. На шостому місяці вагітності Єлисавети відвідала це подружжя Пресвята Богородиця, яка ймовірно була при народженні Івана Хрестителя. На місці, де колись був їхній дім, нині збудована величава базиліка Відвідин св. Єлисавети. Різдво Йоана Хрестителя супроводжувалося чудом, коли батько онімів при зачатті сина через свої сумніви, а при його народженні знову заговорив. У цей день Церква закликає вірних до радості з приводу початку здійснення спасенного Божого задуму, бо Предтеча готує шлях до спасіння, а Христос його здійснює.

Февронії прпмучц. Свята Февронія народилася 286 року і вже з двох років життя виховувалася у жіночому монастирі в місті Нісибі у Месопотамії. Під час Діоклетіанового переслідування християн 304 року її ув'язнили. На суді поганський префект домагався від вродливої вісімнадцятирічної Февронії відректися Христової віри і вийти заміж за його племінника. Коли ж побожна дівчина відмовилася, її жорстоко замучили.

Давида Солунськ. прп. Святий Давид Солунський походив із Месопотамії, був ченцем. Він поселився неподалік Солуня, де на самоті у молитві й пості прожив 70 літ. Давид відзначався духом стриманості й побожності. Людей, які відвідували його, він підбадьорював і спонукав до чеснотливого християнського життя. Один монах розповідав, що багато людей довгий час бачили, як вночі з Давидової келії вибухав крізь вікно чудесний вогонь, який з'являвся аж до самої смерті побожного старця 540 року.

Самсона прп. Святий Самсон походив з багатої римської родини. За професією був лікарем. Лікував людей не заради заробітку, а з любові до ближніх, щоб їх порятувати в недузі, а також, щоб звернути їхні серця до Бога. За це Господь наділив його даром чудесних оздоровлень. Після смерті батьків він перейшов до Царгорода, де побудував за власний кошт велику лікарню для бідних. Царгородський патріарх висвятив 30-літнього Самсона на священика. Своє життя великої християнської любові Самсон, батько вбогих, як називали його у місті, закінчив 500 року.