+ Первоверховних апостолів Петра і Павла Східна Церква з великою урочистістю святкує празник, який в наших богослужбових книгах має таку назву: "Святих славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра й Павла". Обидва ці апостоли визначні своїм характером, своєю ревною апос­тольською працею та своїм великим культом у святій Церкві.

+ Собор 12 апостолів Собор святих славних і всехвальних 12-ти Апостолів Христових святкували віддавна. Церква, величаючи кожного з 12-ти апостолів у різні пори року, з давніх часів встановила їм загальне святкування наступного дня після пам'яті славних і первоверховних апостолів Петра і Павла. Святий благовірний цар Костянтин Великий (306 - 337) побудував у Царгороді храм на честь святих дванадцяти апостолів. На згадки про здійснення цього святкування натрапляємо у IV столітті.
Блаж. сщмч. Василія Величковського

Косми і Дам’яна безср. і чудотв. Святі Косма і Дам'ян були рідними братами арабського походження і лікарями за професією. Свої послуги надавали людям без жодної винагороди. За це їх і назвали безсрібниками. Вони лікували людей часто одним тільки покладанням рук. Косма і Дам'ян водночас були християнськими апостолами, які ревно поширювали між поганами Христову віру. За це під час Діоклетіанового переслідування християн поганський намісник наказав їх замучити 303 року.

+ Покладення Ризи Пресвятої Богородиці У час правління імператора Лева І 474 року два сенатори, Гальбій і Кандид, пішли на прощу до Святої Землі. У Назареті вони зупинились у домі однієї старої єврейки, яка розповіла їм, що вона зберігає у кивоті одежу Пречистої Діви Марії, яку Пресвята Богородиця ще перед своєю смертю передала одній побожній удовиці. Сенатори вирушили до Єрусалима, де, мабуть, за Божим натхненням зробили такий самий кивот, у якому була одежа Пресвятої Богородиці. У Назареті вони непомітно поміняли кивоти і, повернувшись додому, таємно поставили кивот з одежею у своїй домашній каплиці у влахернському передмісті над Чорним морем. Незабаром там почали діятися різні чуда, і сенатори вже не могли приховувати від людей цієї таємниці. Тоді у Влахерні збудували величну церкву, в якій поклали дорогоцінну одежу Пресвятої Діви Марії, яка стала обороною міста та джерелом чудесних оздоровлень.

Якинта муч. Святий Якинт походив із Кесарії Каппадокійської, що в Малій Азії. Юнаком він послуговував при дворі імператора Траяна. Один слуга доніс імператорові, що Якинт є християнином. Побожного юнака змушували відректися Христової віри, а коли він відмовився, то почали мучити різними способами. Якинта заморили голодом у в'язниці 108 року. Його тіло згодом перенесли до рідного міста і поховали у родинному домі.

Андрея Критського св. Святитель Андрей, архиєпископ Критський, народився у місті Дамаску в сім'ї благочестивих християн. До семирічного віку хлопчик був німий. Потім одного разу після причастя Святих Христових Таїн він почав говорити. З того часу юнак посилено вивчав Святе Писання і богословські науки. Чотирнадцятилітнім він віддалився до Єрусалиму і там прийняв постриг в обителі преподобного Савви Освяченого. Святий Андрей проводив строге, цнотливе життя, був покірливий, стриманий, усі дивувалися з його чесноти і розуму. У 680 році місцеблюститель Єрусалимської патріаршої катедри Теодор зарахував архідиякона Андрея до представників Святого Міста на IV Вселенському Соборі. За правління імператора Юстиніана II (685-695) святий Андрей був рукопокладений на архієпископа міста Гортіни на острові Кріт. На новому місці він проявив себе як істинний світильник Церкви, великий ієрарх - богослов, вчитель і гимнотворець.
Марти прп. Преподобна Марта, мати святого Симеона Дивногорця жила у VI столітті, була родом з Антіохії.  Щоночі праведна Марта молилася. Преподобна Марта була милостива до жебраків, годувала і одягала їх, відвідувала лікарні, доглядала хворих, а померлих хоронила. Тим хто готувався прийняти святе Хрещення, вона сама готувала одяг. Преподобній Марті було наперед сповіщено про близьке успіння: вона побачила ангелів зі свічками, котрі сказали, що прийдуть по неї через рік. Смерть святої Марти була мирною († 551), тіло ж її було похоронено на Дивній горі, на місці подвигу її сина – преподобного Симеона Стовпника.

Матері Божої Неустанної Помочі. + Атанасія Атонського прп. Святий Атанасій Атонський народився 920 року в місті Трапезунті над Чорним морем у Малій Азії. Після закінчення навчання він став професором у Царгороді. Коли Атанасій познайомився зі св. Михаїлом Малеїном, то вступив до монастиря в Кимінас, що в Бітинії. Незабаром він потайки втік на гору Атон, де 961 року збудував перший монастир і став настоятелем 58 спільнот ченців. Атанасій вів строге життя, суворо відокремившись від світу. Атанасій Атонський, батько упорядкованого чернечого життя на Атоні, уснув 1003 року.