ап. Кодрата, що в Магнисії Святий Кондрат був одним із 70 учнів Ісуса Христа. Христову віру проповідував в Атенах у Греції, де був єпископом. Відомий даром пророцтва. За навернення численних поган до святої віри Кондрата прогнали з Атен до Магнезії, що в Малій Азії. Там він пробув єпископом аж до своєї мученицької смерті за правління імператора Адріана. Помер голодною смертю у в'язниці 130 року. При гробі св. Кондрата в Магнезії діялися чудесні оздоровлення.

свщмч. Фоки, єп. Синопійського; прор. Йони; прп. Йони, пресвіт. Святий Фока був єпископом у місті Синопі у Малій Азії. За віру у Христа погани ув'язнили його і після жорстоких мук втопили 117 року у час правління імператора Траяна. Його святі мощі спочивали у місті В'єні у Франції. Св. Іван Золотоустий виголосив 403 року в Царгороді дві проповіді про перенесення мощей св. свящмуч. Фоки з Понту до Царгорода.

Зачаття чесного славного пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Йоана За правління юдейського царя Ірода у містечку Аймкарім у Юдеї жив старенький священик Захарія та його дружина Єлисавета. Вони вірно виконували всі Господні заповіді й приписи юдейського закону, але були бездітними. Хоч обоє членів подружжя вже були похилого віку, проте не втрачали надії на Бога і вірили, що Господь зніме з них ганьбу бездітності. Про зачаття Івана, яке супроводжувалося чудами, дуже гарно написано у Євангелії св. Луки. Коли одного дня Захарія приносив кадильну жертву в храмі, явився йому ангел Господній і сповістив, що Єлисавета породить сина. Захарія не повірив цій радісній новині й одразу ж онімів, а зміг говорити щойно у хвилині найменування свого сина Івана, пророкувавши йому, що він буде Предтечею Месії.

первомчц. й рівноап. Теклі Свята Текля народилася у багатій язичницькій родині, що походила з Іконії у Малій Азії. Вона була надзвичайно вродливою, розумною і красномовною. До Христової віри навернулася під впливом проповіді св. апостола Павла. Після св. Хрещення посвятила своє дівицтво Господеві. Згодом була ув'язнена, витерпіла чимало мук, з яких вийшла неушкодженою. Коли поганський суддя випустив Теклю на волю, вона оселилася у горах Селевкії і там у молитві й пості дожила до 90 років. Церква величає її як "первомученицю й рівноапостольну". У давній молитві до св. Теклі читаємо: "Ти, свята Текле, отримала від Ісуса потрійний вінець дівицтва, мучеництва і учительства; ти годувала св. апостола Павла у в'язниці і всю спадщину роздала убогим; ти, що ані важкими муками, ані намовами не відреклася святої віри; ти, коли була вже на вогнищі, знаком святого хреста стягнула велику зливу і загасила вогонь; тобі й голодні леви і гадюки та змії нічого не вдіяли, бо чудом Божої ласки вони тебе не торкнули, захорони мене від ворога моєї душі".

прп. Євфросинії Свята Євфросинія жила у II ст. Юнкою вступила до монастиря, де вела дуже побожне життя, дивуючи всіх надзвичайно строгим умертвленням. Церква величає св. Євфросинію "преподобною матір'ю" і прославляє словами: "Монашим життям ти просвітила безліч посників і засяяла всім немовби світильник. Тому з ними прославляєшся, всечесна Євфросиніє, насолоджуючись божественною славою, і молишся, щоб і ми спаслися. О, преславне чудо! Як охоче ти віддала себе Богові посними подвигами і покутними сльозами, сповнена Божої любові! Ти перемогла тілесні пристрасті, стриманістю подолала демонів та й стала невістою Вседержителя".
прп. Сергія Радонєжского Православна Церква у цей день святкує також пам'ять ігумена Сергія Радонєжського. Святий заснував Троїце-Сергієву обитель в першій половині XIV століття.

Переставлення св. ап. і єв. Йоана Богослова Йоан Богослов був родичем Ісуса, молодшим братом св. Якова Заведеєвого, наймолодшим з апостолів і, як він сам говорив, "учнем, якого любить Ісус". Написав Євангеліє, три послання і єдину новозавітню пророчу книгу "Одкровення". Йоан Богослов був великим учителем любові і єдиним із 12 Христових апостолів, який помер природною смертю. Він уснув 100 року після народження Христа у віці 94 років. Св. Епіфаній оповідає, що коли Йоан постарів і так ослаб, що вже не міг проповідувати, то наказував своїм учням нести себе на збори вірних, де кожного разу повторював тільки оці слова: "Мої дітоньки, любіть один одного". А коли вони запитали його, чому він завжди повторює одні і ті ж слова, апостол відповів: "Бо це слово Господнє, і якщо ви виконаєте його, то цього буде досить".

мч. Калістрата і дружини його; прп. Ніла, основника й ігумена монастиря Криптоферратського. За правління імператора Діоклетіана в полку воєводи Персентина служив у кінці III ст. християнський вояк Калістрат. Якось його товариші почули, що він у молитві декілька разів промовив Ісусове ім’я. Вони донесли про це воєводі, який намагався примусити Калістрата принести жертву поганським божкам. Але Калістрат не заплямував своєї душі ідолопоклонством. Тому його почали мучити різними способами. Завдяки мужності Калістрата і його молитві за мучителів 49 вояків увірували у Христа. Тоді воєвода наказав Калістрата і новонавернених вояків зарубати мечем. Після цього до Христової віри навернулося ще 135 вояків. Щоб не довести до бунту цілого полку, цих новонавернених християн воєвода залишив у спокої. Вони поховали тіла 50 святих мучеників, а над їхнім гробом згодом збудували церкву.