Сьогодні за нашою християнською традицією ми розпочали маївку, особливе моління до Пресвятої Богородиці, коли вірні впродовж усього травня місяця величають нашу Небесну Покровительку. Цьогорічну першу маївку відслужив о. Василь Кулиняк, а в проповіді наголосив яке велике значення має культ Пресвятої Богородиці в нашому народі та в який спосіб почитаємо Божу Матір. По закінченні молебня відбувся процесійний обхід навколо храму. Упродовж кількадесяти літ відбувається в Українській Католицькій Церкві травневе Богослуження. Багато вірних поспішає до церкви після тяжкої весняної праці, щоби прославляти Марію, Царицю Небес. Віддячується Небесна Мати Своїм дітям за ці прояви любові та наділяє їх усякими ласками. Всіх дітей рада би бачити Небесна Мати в цей місяць біля Свого Престолу. Нікого не віддаляє, всіх бажає пригорнути до Свого Материнського Серця. 

Любов Марії
Там, у Небі, царює могутня Небесна Цариця, що любить нас, Вона невимовно тішиться, коли діти заслуговують на її особливу поміч. А сила її дуже велика. Св. Григорій слушно пише про Божу Матір: "Ніщо не протистоїть її могутності, її силі, все йде за її волею, все слухає її накази, все служить її молитвам.  Впевнено можна сказати, що Вона має в руках всі скарби всемогутності, ласки й милосердя Сина. І чи може відмовити Ісус святій Неньці, що Його годувала, берегла, виховувала, йшла за Ним усюди, навіть під Хрест і аж до гробу? Марія більше за всіх любила Ісуса, а Ісус не мав би любити Марію більше за всіх?

Почитання Пресвятої Діви Марії виросло із традиції Східної Церкви, а традиція сягає апостольських часів. Треба підкреслити, що перші Отці Сходу – це перші почитателі Божої Матері: св. Юстин, св. Іриней, Тертуліян називають Її другою Євою. Св. Епіфан Кипрський зве Її «Приснодівою» і таким чином ставить засаду, що стає основою католицької маріології; він перший проповідує взяття в небо Божої Матері з тілом і душею. Також варто згадати, що Ефеський Собор (431 р.), проголосив ідею про Богоматеринство, а тим самим поклав ідейну основу під культ Пречистої Діви Марії. Отож, назва Богородиця стає тепер Її улюбленим титулом у Богослужіннях Східної Церкви. Крім того, треба сказати, що осередок культу Божої Матері у Східній Церкві становить Свята Літургія. Саме вона є «вершиною, до якої прямує діяльність Церкви, є одночасно і тим джерелом, звідкіля випливає вся її сила». Саме вона спонукає вірних до однодумної молитви, а тим самим заохочує зберігати те, що вірою прийняли. І тут треба наголосити, що Божественна Літургія увіковічнює присутність Христа серед вірних і є єдиним місцем зустрічі з Ним, а зустріч ця не може здійснитися без Марії, тому що Христос воплочується саме у Ній і через Неї приходить до людей.

Якщо уважно приглянутися до Марійського культу на теренах України, то можна виділити три особливості. Перша – візантійське походження, згодом вплив західного почитання Матері Божої, та, звичайно ж, розвиток із притаманними українському буттю рисами. Початки Марійського культу є більш поширені на Сході, хоч і на Заході почитання Пресвятої Діви набирає усе більшої сили. Дві догми надають культові важливого обґрунтування: про Непорочне Зачаття Діви Марії (1854), та Внебовзяття (1950). Кожного правдивого християнина до почитання Пресвятої Богородиці веде радість, захоплення і подяка за Божу дію спасіння заради нас, грішних людей. Варто підкреслити, що Східна Церква завжди поглиблювала віру поміж християнами у небесне заступництво та посередництво Марії, Її гідність як Цариці всіх святих. Саме тут систематично, з великою любов’ю і пієтизмом оспівувалися і оспівуються всі прикмети і чесноти Божої Матері, а на першому місті Її Дівицтво, Богоматеринство і Заступництво. Як знаємо, апостолами й ревнителями цього культу ставали не тільки єпископи і священики, але й наші князі та королі, прості люди. Однозначно треба підкреслити, що твердинями цього культу впродовж віків були і є наші святині й монастирі в честь Богоматері. Поштовхом для поширення Марійського культу була перемога над іконоборцями, зокрема через VII Вселенський Собор (787 р.), який проголосив почитання ікон доброю та боговгодною справою. І саме завдяки цьому ікони Богородиці помножувалися, особливо зростало почитання чудотворних ікон, зокрема, у Греції та Україні, які були під впливом східного візантійського християнства. Марійський культ у Східній Церкві – це пробний камінь для Христової Церкви, яка не може зватися правдивою Церквою чи спільнотою, якщо вона не почитає Марію. Оскільки культ Богородиці є незаперечною логікою, що походить із самого джерела християнської віри – Святого Письма, через яке говорить сам Христос. Варто згадати, що Другий Ватиканський Собор у своїх документах, заявах та рішеннях бачить Марію джерелом обнови християнського життя та дії Церкви.