Слава Ісусу Христу! "Священик має бути таким святим, щоб міг служити іншим за взір святості, бо для того поставив Бог священиків на землі, щоб жили на ній як ангели, і були світлом та взірцем для інших людей", - Св. Іван Золотоустий

  Празник Пресвятої Євхаристії
"Хто їсть моє Тіло і п'є мою Кров, той має життя вічне, і я воскрешу його останнього дня". (Ів. 6, 54). Свята Літургія, як Безкровна Жертва, це осередок культу й духовного життя Католицької Церкви. А це тому, бо на Св. Літургії доконується Тайна понад усі Тайни — Пресв. Тайна Євхаристії. Ватиканський Собор II-ий в догматичній конституції про Церкву називає Євхаристійну Жертву "джерелом та звершенням цілого християнського життя" (§11). А в декреті про Пресвітерів сказано: "Бо в Св. Євхаристії зміщається усе духовне добро Церкви, тобто сам Христос, наша Пасха й життєдайний хліб, який через своє Тіло, — оживлене й оживляюче в Святому Дусі, —...
  Неділя Всіх Святих
НЕДІЛЯ ВСІХ СВЯТИХ Восьма неділя після празника Пасхи, а перша після Зіслання Святого Духа називається неділею Всіх святих. Вона завершує коло рухомих свят. Цього дня наша Східна Церква віддає особливу почесть усім тим, які є плодом дарів Святого Духа. "У цей день, в неділю після П'ятдесятниці, — читаємо в синак­сарі цієї неділі, — святкуємо празник Всіх святих скрізь — в Азії, Лівії, Європі, на півночі й півдні. Цей празник наші божественні Отці установили й наказали святкувати після Зіслання Святого Духа, наче показуючи нам взір, як прихід всесвятого Духа вплинув на апостолів. Він освятив і зробив премудрими тих, що з нашої природи, щоб їх поставити на місце...
  Травневі молебні — значення і традиції
Травень у Церкві є місяцем, присвяченим ушануванню Матері Божої. Традиційні «маївки» — молебні, правлені по храмах, при гротах, капличках і придорожніх статуях Богородиці, включають у себе як головний елемент Лоретанську літанію.
  Вірш "Посвячення церкви Спаса"
Низький уклін тобі церковце, Від славних діточок твоїх, Що люблять тебе щирим серцем Співа тобі «Многая літ». Під мирним небом синім-синім Ряснить пшениця золота І короваєм – новим хлібом Завжди вітатимуть тебе.
  Свята Тайна Священства
  Навіщо ходити в храм щонеділі?
  Витяг з історії парафії Спаса у Дрогобичі
Перехід Перемишльської єпархії до унії наприкінці XVII ст. проходив у декілька етапів. Важливим моментом було скликання перемишльським єпископом Інокентієм Винницьким з’їзду духівництва і світської громадськості до Самбора на 3 квітня 1691 р. Собор мав за мету підкреслити, що унія у Перемишльській єпархії запроваджується добровільно, легітимно, за участю громадськості. Аналіз підписів на рішенні собору показує, що на зібранні були присутні представники від церковної громади Дрогобича. Ось підписи дрогобичан, які засвідчували згоду на перехід міських церковних організацій до унії: Василь Нєчвєдзанський (згідно пом’яника церкви Св. Трійці – вікарій цієї церкви Василь...
  Освячення храму
У Дрогобичі освячено відновлений Свято-Преображенський храм, який був зруйнований у 1963 році. 19 серпня на свято Преображення Господнього відбулось освячення храму по вул. Стрийській у м. Дрогобичі, яке здійснив преосвященний владика Юліан (Вороновський), єпископ Самбірсько-Дрогобицький у співслужінні митр. прот. Тараса Гарасимчука (канцлера єпархії), прот. Івана Паньківа (декана Дрогобицького), прот. Любомира Митника (адміністратора парафії), прот. Богдана Волошина (сотрудника парафії) та близько 50-ти священнослужителів єпархії.
  Цвинтар на Задвірній
Всі дрогобичани добре знають вулицю, яка іменується славним ім’ям видатного політика, громадського діяча та визначного українського історика – Михайла Грушевського, нерідко люди цю вулицю, за старою звичкою називають її Радянською, але надзвичайно мало людей, які пам’ятають ту вулицю як Колійова Вижня (передмістя Задвірне). Колись вона носила саме таку назву. Кожного дня сотні місцевих жителів проходять чи проїжджають по ній, проте мало хто з них помічає цвинтар, що знаходиться на цій вулиці. Власне про нього хотілося би поговорити детальніше. Цей некрополь був цвинтарем при церкві Св. Спаса (Преображення).
  Фундаційна грамота


Поділитися з друзями


Календар

«     Лютий 2020     »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
 

Оголошення


Статистика

Відвідувачів за сьогодні: 89
Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть:
Система Orphus Система Orphus

Утреня

2.1.1. Історичний розвиток

Ранішні моління не були пов’язані із синагогальними відправами, як це було із вечірніми молитвами. Спочатку їх творили побожні люди, а пізніше їх розвивало чернецтво[1]. Ранішні молитви розвивалися двома шляхами:  чернечі ранішні відправи, які були закінченням нічного чування та моління міського духовенства, подвижником якого був св. Василій Великий. Останні розпочиналися на світанку, це було для того, щоб прославляти Бога гимном «Слава на висотах Богу» – тоді, коли сходить сонце[2]. Пізніше ці 2 шляхи обєднались в одну молитву – Утреню.

Твір апостолів «Дідах» говорить проте, що потрібно тричі на день молитися,[3] але не говорить часу і способу моління. Як пояснював ці слова Теодорет, поділивши так день, ми будемо звеличувати Отця, Сина і Святого Духа.[4] Так протягом часу, від перших християн, багато святців говорило про час моління: Климент Олександрійський говорив, що люди молилися у 3, 6, 9 годині, але на його думку треба молитися цілий час[5]. Тертуліан говорив про африканську Церкву, де молилися ввечері, зранку та о 3, 6, 9 годині (бо цей час відповідає євангельському Зісланню Святого Духа, молитві св. Петра та спогаду смерті Христа[6]). Поступово приватні молитви почали охоплювали все більше і більше вірних. Так, наприклад, Іван Золотоустий говорив, що світська людина, хоч має працю, але щоб не бігти до Церкви, може помолитись Богу, «вичікуючи на майдані, чи в пересінку уряду»[7]. Або ті, хто йдуть до Церкви, можуть побачити тих, які «ані вдень, а ні вночі не бояться навальної тиранії сну, ані потреби недостатку не страхаються»[8]. Розглянемо конкретніше ранішню молитву – Утреню.

 


[1] Пояснення Богослужень с. 153.

[2] Пояснення Богослужень с. 153.

[3] Пояснення Богослужень с.153.

[4] Пояснення Богослужень с.153.

[5] Пояснення Богослужень с.153.

[6] Пояснення Богослужень с.153.

[7] Пояснення Богослужень с.154.

[8] Пояснення Богослужень с.154.

 

Сторінка 1 із 4 1 2 3 4

Тишковичі - місце паломництва на Мостищині