влкмчц. Анастасії Свята великомучениця Анастасія походила з відомої римської родини, була духовною ученицею св. Хризогона. Свята Анастасія була християнкою, однак вийшла заміж за поганина Публія. Великомучениця Анастасія прославляла Бога насамперед тим, що допомагала в’язням, котрі були арештовані за віру Христову. Вона часто, підкупивши охорону, йшла до темниці, омивала і перев’язувала рани в’язням-християнам, давала їм їжу. За це її дуже часто бив чоловік. Після його смерті побожна жінка повністю посвятила себе опіці над ними. Своїми добрими ділами Анастасія здобула собі ласку в Бога і любов у людей. Під час переслідування християн у місті Сірміюм у Панонії Анастасію ув'язнили і жорстоко мучили, переконували відректися Христа, а потім спалили живцем 300 року.

десятьох мчч., що в Криті Під час переслідування християн римським Імператором Декієм погани ув'язнили Теодула, Сатурніна, Євпора, Евніміяна, Зотика, Клеомена, Агатона, Василіда і Евариста. Після жахливих тортур їх привели на суд до столиці Гортині. Коли вони відмовилися принести жертву поганському божкові Юпітерові, староста наказав їх жорстоко мучити. Вірні Христові борці свою муку терпіли з радістю, а поганам говорили: "Ми готові швидше тисячу разів умерти, ніж стати ідолопоклонниками". 250 року усі вони прославили Бога мученицькою смертю. Мощі святих мучеників пізніше перенесли до Рима.

Навечір’я Різдва Христового. прпмчц. Євгенії Свята Євгенія вступила в юному віці до монастиря, де працею, молитвою і постом прославляла Бога. Господь нагородив Свою вірну слугиню мученицьким вінцем, який вона отримала в Римі 257 року. Поховали Євгенію на цвинтарі Апроніяна, де згодом на її честь збудували церкву. У день навечір’я Різдва Христового разом із пригадуванням Святої Євгенії, преподобномучениці, Церква творить пам'ять також і про двох її слуг Протасія та Якинда, котрі навернули її до християнства.

Різдво Господа нашого Ісуса Христа Христове Різдво це найважливіша подія в історії люд­ського роду. Якщо б Христос не народився по тілі, то і не христився б, — що дало Богоявлення; і не розп'явся б, — а звідси Пасха; і не зіслав би Святого Духа, — що творить П'ятдесятницю. Так, отже, від Христового Різдва вийшли всі ті празники, наче різні струмки від одного джерела. І не тільки з цієї причини міг би цей празник слушно займати перше місце, але ще й тому, що подія цього дня це найбільш подиву гідна з усіх подій. Ця подія започаткувала християнську еру. Вона стала вихідною точкою, від якої означуємо події світу. Тож погляньмо на обставини встановлення цього великого празника і на його історію у Західній і Східній Церквах.

Собор Пресвятої Богородиці Східна Церква, маючи на увазі гідність богоматеринства, при­значила другий день Христового Різдва на окреме звеличання гідности Пресвятої Богородиці.
свщмч. Євтимія, єп. Сардійського Святий cвяще­нномученик Євтимій, єпископ Сардійський, в період царювання візантійського імператора Костянтина Багрянородного (780 - 797) і імператриці Ірини (797 - 802) за своє добродійне життя був вибраний єпископом Сардійським і був присутній на VII Вселенському Соборі (787), на якому викривав іконоборчу єресь. Коли ж запанував іконоборець Никифор I (802 - 811), Євтимія разом з іншими православними ієрархами заслали на острів Паталарею. Відтак святий мученик був жорстоко побитий: його розтягнули на чотирьох стовпах і били воловими жилами. Через декілька днів після тортур святий Євтимій уснув.

ап., первомч. й архидиякона Стефана Святий Григорій Ниський у проповіді на честь святого Стефана каже: "Ось ми переходимо з празника на празник і приймаємо благодать за благодать. Вчора наповняв нас подивом Господь вселенної, а сьогодні наповняє нас подивом ученик Господа. Яким способом цей, а яким той? Той (Христос) задля нас прийняв людську природу, а цей (Стефан) задля Господа позбувся людської природи". Мученицька смерть святого Стефана дійсно незвичайна, але незвичайний також і культ, який він має у Христовій Церкві від апостольських часів.
Прп. отця нашого й ісп. Теодора Начертанного, брата Теофана, творця канонів.

мчч. 20000, спалених у Нікомидії Поганський імператор Діоклетіан жорстоко переслідував християн за їхню святу віру в Ісуса Христа. Тисячі вірних у той час прославили Бога мученицькою смертю. Багато відважних християн загинули 303 року в місті Нікомидії в Малій Азії. Всіх замучених за Христову віру Церква прославляє як святих мучеників нікомидійських.
Блаж. сщмч. Григорія Хомишина, єп. Станіславівського