младенців, за Христа вбитих у Вифлеємі В час народження Ісуса Христа у Палестині правив жорстокий цар Ірод. Довідавшись, що "народився юдейський цар", він вирішив позбутися новонародженого Дитятка і "послав повбивати у Вифлеємі й по всій його окрузі всіх дітей, що мали менше, ніж два роки" (Мт. 2, 16). В той час Божий ангел явився у сні св. Йосифові Обручникові й наказав йому втекти з маленьким Ісусом і Марією до Єгипту. Св. Августин називає щасливими вбитих дітей, тому що "вони є першим квітом мучеників, одержали нагороду вічного життя швидше, ніж зрозуміли дочасне життя, і на початку життя через мученицьку смерть осягнули вічне життя".
Преподобний Маркелл, ігумен обителі Неусипаємих, був родом з Сирії. У ранньому дитинстві залишився сиротою. Освіту отримав спочатку в Антіохії, потім в Ефесі. Весь маєток, що дістався від батьків, він роздав жебракам. Потім пішов у Візантії до преподобного Олександра, ігумена обителі Неусипаємих. Обитель отримала назву від того, що в ній безперервно, вдень і вночі, читали псалми. Преподобний прийняв Маркелла і постриг його в ченці. Він ревно трудився, постячи і молячись.

Свята Анісія походила з Солуня, що у грецькій частині Македонії. У час правління імператора Максиміліана Галерія лютувало криваве переслідування християн. Одного дня 304 року, коли Анісія поспішала на зібрання християн, один поганський вояк заступив їй дорогу, примушуючи піти до поганської святині і принести жертву поганським божкам. Коли дівчина намагалась вирватися з його рук, він зарубав її мечем. Згодом на честь св. Аніси вірні Солуня поставили церкву.
Преподобний Зотик – римський єрей, котрий прийшов у Константинополь, щоб засновувати лікарні та притулки для бідних. Уснув у 344 р.

Свята Меланія народилася 383 року в Римі у багатій християнській родині. У 397 році дівчина вийшла заміж проти власної волі. Меланія просила свого чоловіка Пініана жити з нею у дівичому подружжі, проте він не погодився. Після смерті обох дітей Пініан перейнявся бажанням дружини належати тільки Богові й згодився жити з нею, дотримуючись шлюбної чистоти. Після цього вони продали свої величезні маєтки і більшу частину грошей роздали вбогим. Поселившись у місті Тагасте в Африці, подружжя заснувало чоловічий та жіночий монастирі. У 417 році вони виїхали до Святої Землі, де у молитві й пості провели решту свого життя. Св. Меланія закінчила своє праведне життя 439 року.

Обрізання Господа Бога і Спаса Нашого Ісуса Христа Ісус Христос, як Бог і Законодавець, не був зобов'язаний виконувати релігійні приписи ізраїльського народу, та все-таки Він їм добровільно підкорився і їх зберігав. З тієї причини Він восьмого дня після народження піддався обряду обрізання. Тож погляньмо на закон обрізання і його значення у Старому Завіті, на встановлення празника Обрізання та його значення для нас.
Василія Великого, архиєп. Кесарії Кападокійської Його особа з будь-якої точки зору незвичайна, велична, світла та гідна подиву. Він не тільки аристократ за походженням, а й аристократ духу, характеру, науки і святости. Печать його глибокої віри, героїчної любови до Бога і ближнього, науки і святости спочиває на цілій Христовій Церкві, на монашому житті Сходу й нашого народу.

Святий Сильвестр народився у християнській родині в Римі. У 314 році, після смерті Папи св. Мелкіяда, Сильвестр став 33 Христовим намісником на землі. У час свого апостольського служіння він рішуче поборював єресі, що руйнували церковну єдність, зокрема аріянізм у Малій Азії. Під час його понтифікату відбувся Перший Вселенський Собор в Нікеї 325 р. Декрети цього собору були засвідчені ним. За правління Папи Сильвестра в Римі було збудовано первісний храм св. Петра і дві церкви: Святого Хреста і св. Лаврентія.  Уснув Папа Сильвестр 335 року і був похований у римському храмі св. Прискилли. У 761 році Папа Павло І переніс мощі св. Сильвестра до церкви, збудованої на честь святого Папи.

Святий Малахія належав до 12 "малих" пророків. Його ім'я означає "Божий ангел", "вістун". Через Малахію, останнього зі старозавітних пророків, Господь промовляв до Ізраїля. У своїй пророчій книзі Малахія говорить про любов Бога до вибраного народу та пророкує прихід Месії і Його предтечі. Ці слова пояснив у IV ст. після Христа великий знавець Біблії св. Єронім, як пророцтво про св. Івана Хрестителя і самого Ісуса Христа, нашого Спасителя. Пророк згадує також про судний день. Свої пророцтва він проголосив за 400 років до народження Ісуса Христа.
Мученик Гордій народився у кінці III століття в місті Кесарії Каппадокійській у християнській сім'ї. У зрілому віці був призваний на військову службу і, проявивши мужність і військове мистецтво, був призначений сотником. Під час переслідування християн на початку IV століття він залишив світське життя й усамітнився у пустелі. У 320 році Гордій відкрито виступив перед префектом міста на захист християн. Його схопили і після страшних катувань відсікли голову.

Собор свв. сімдесяти апостолів, Прп. Теоктиста ігумена, що в Кукумі Сікелійській. Окрім 12 Христових апостолів, св. євангелист Лука згадує ще 70 учнів, які після вознесіння Ісуса Христа проповідували Христову науку, а також терпіннями і мученицькою кров'ю поширювали й зміцнювали Христову Церкву. До них належать: Агав, Акила, Амилій, Ананія, Андронік, Апелій, Аполос, Аристарх, Аристовул, Артема, Архип, Ахаїк, Варнава (Йосиф), Вартоломій (Натанаїл), Ґай, Еводій, Епафрас, Епафродит, Епенет, Ераст, Ерм, Ермій, Зина, Іродіон, Йосій, Варсава-Юст, Карпо, Кесар, Кифа, Клеопа, Климент, Кондрат, Крисп, Кварт, Лин, Лука, Лукій, Марко, Марко (Іван), Матій, Мнасон, Наркис, Никонор, Олімп, Онисим, Пармен, Патровас, Прохор, Пуд, Родіон, Руф, Сила, Силуан, Семен – Господній родич, Сосипатр, Состен, Стахій, Степан, Терцій, Тимон, Тихік, Трофим, Урбан, Филип, Филогон, Флегонт, Фортунат, Тадей, Яків – Господній родич та Ясон. Імена Христових учнів знаходимо в Діяннях апостолів і посланнях, в основному св. Павла. Їхні імена записав також св. Доротей.