Навечір’я Богоявлення мчч. Теопемпта й Теони Під час Діоклетіанового переслідування християн нікомидійський єпископ Теопемпт через свою вірність Христові терпів різні муки, з яких, однак, вийшов зовсім неушкодженим. Тоді поганський чарівник Теона приготував для Теопемпта сильну отруту, яка не подіяла на вірного Божого слугу. Завдяки цьому чуду Теона увірував у Христа. Погани кинули їх до в'язниці, де Теопемпт охрестив Теону. Після жорстоких тортур Теопемптові відрубали голову, а Теону закопали живцем у землю 284 року.
прп. Синклитікії Олександрійської Преподобна Синклитікія була родом з Олександрії. Батьки її були дуже багаті, тож із юних літ дівчина думала тільки про Бога. Полюбивши чистоту дівства, вона відмовилася одружитися і весь час проводила в пості і молитві. Після смерті батьків вона роздала жебракам майно, і зі своєю сліпою сестрою, прийнявши монашество, сховалася в одній з гробниць, що належали її родичам. Слава про її подвиги швидко розповсюдилася в околицях, і багато благочестивих дружин і дів прийшли до неї, щоб жити під її керівництвом. Протягом свого подвижницького життя свята словом і справою старанно повчала сестер. На 80-у році життя її спіткала важка і болісна хвороба. Преподобна з істинно християнським терпінням переносила послане їй випробування. Уснула приблизно 350 року, будучи 83-річною.

Святе Богоявлення Господнє. Хрещення Господа нашого Ісуса Христа Свята Церква перед празником Господнього Богоявлення у богослуженнях звертається до своїх вірних: "Вифлеєм залишивши, преславне чудо, спішімо до Йордану душею гарячою і там побачимо страшне таїнство" (Світилен утрені з 3 січня). Це таїнство Господнього Богоявлення, це Хрещення Господа нашого Ісуса Христа в ріці Йордані. У цьому таїнстві Ісус Христос об'являє себе як Месію і Спасителя. Про Його Боже післанництво свідчить при Хрещенні сам Отець Небесний голосом із неба: "Ти єси Син мій любий, у тобі — моє уподобання" (Мр. 1, 11); свідчить Святий Дух, що у вигляді голуба сходить на Нього; свідчить і святий Йоан Хреститель, вказуючи на Нього: "Ось Агнець Божий, який гріхи світу забирає" (Йо. 1, 29). Празник Господнього Богоявлення належить до найдавніших і найбільших празників нашого церковного року. На окрему увагу заслуговує назва, історія та об'явлення таїнства Пресвятої Тройці.

Собор. св. славного прор., Предтечі і Хрестителя Господнього Йоана Йоан Хреститель народився в сім'ї священика Захарії та Єлисавети, родички Пресвятої Богородиці, коли вони були у похилому віці й вже не сподівалися на потомство. Йоан був посланий Богом, щоб приготувати вибраний народ до визнання Ісуса Христа Месією. Іван же і хрестив Господа нашого Ісуса Христа у ріці Йордані. Йоан Хреститель, якого ще називають Предтечею, своїм суворим способом життя дав добрий приклад богопосвятного життя. Він закликав людей до покаяння, кажучи: "Слідом за мною іди сильніший від мене, що Йому я недостойний, нахилившись, розв'язати ремінця Його сандалів. Я вас хрестив водою, а Він хреститиме Святим Духом" (Мк. 1, 7-8). За відважне проповідування і напоумлення навіть самого безбожного царя Ірода Йоанові відрубали голову, яку християни дуже вшановують. Частина його святих мощей похована у Севастії.

Святий Георгій Хозевіт Святий Георгій Хозевіт народився 730 року на острові Кіпр. Юнаком він потайки помандрував до Святої Землі, щоб відвідати місця, де жив, навчав і терпів наш Спаситель. Потім він попрямував до Коломанського монастиря, де ігуменом був його рідний брат Іраклід. Оскільки устав не дозволяв приймати у чернечу братію неповнолітніх, брат примістив Георгія в Хозевітському монастирі неподалік Єрусалима. Тут Георгій вів побожне життя, повне монаших подвигів, праці і ревної молитви аж до смерті. Коли 812 року Георгій прощався зі своїми співбратами перед відходом до Господа, то тричі промовив: "Не бійся, душе, виходь з радістю зі свого тіла. Іди вітати та оглядати Боже обличчя, красу неба і славу всіх Святих". Після цього він віддав свою святу душу в руки Небесного Отця.
Преподобна Домніка Преподобна Домніка прибула з Картагену до Царгороду за часів правління святого царя Теодозія Великого. Тут вона прийняла Хрещення від Патріарха Нектарія і зосталася у монастирі. Строгими і тривалими подвигами вона зійшла на висоту духовної досконалості. Свята зціляла хворих, виявляла силу над стихіями, передбачала майбутнє. Прикрашена чеснотами, преподобна Домніка відійшла у вічність непорочною дівою у глибокій старості (+ 474).
Святитель Еміліян Святитель Еміліян, єпископ Кизіцький, жив за царювання імператора-іконоборця Льва Вірменина (813-820). Разом з іншими єпископами він був викликаний у палац до імператора, який настирливо вимагав від єпископів відмовитися від шанування святих ікон. Святитель Еміліян перший твердо відповідав імператору, що питання про іконопочитання може обговорюватися і розв'язуватися лише в Церкві духовними особами, а не в царському палаці. У 815 році він був засланий в ув'язнення за православну віру, де і помер як ісповідник.

мч. Полієвкта Святий Полієвкт жив у III ст. у вірменському місті Мелітині і був багатим та хоробрим старшиною римської армії. Полієвкт мав одного найсердечнішого друга Неарха, який, будучи ревним християнином, навернув його до Христової віри. Під час переслідування християн Полієвкт привселюдно визнав свою віру у правдивого Бога. Він розповів, як з'явився йому Ісус Христос і, знявши з нього військову уніформу, одягнув у дуже дорогу і ясну одежу, та ще дав крилатого коня. Це видіння означало, що незабаром Полієвкт стане лицарем неба, куди прибуде на крилатому коні мучеництва. Тоді відважному Полієвкту відрубали голову і так він був хрещений власною кров'ю. Невдовзі його святі мощі перенесли до Царгорода. На честь св. Полієвкта близько 377 року в його рідному місті збудували церкву.

Св. Григорія, єп. Ниського; прп. Дометіяна, єп. Мелітинського; прп. Маркіяна, пресвітера й економа Великої Церкви. Святитель Григорій, єпископ Ниський, був молодшим братом святителя Василія Великого. Народження і виховання його збіглося із піком аріянских суперечок. Отримавши прекрасну освіту, він був у свій час наставником красномовства. У 372 році був рукопокладений святим Василієм Великим на єпископа міста Ніси в Каппадокії. У 379 році помер його брат святий Василій Великий. Святий Григорій важко переживав втрату свого наставника. У тому ж році святий Григорій брав участь в Антіохійському Соборі проти єретиків, що не визнавали непорочності Божої Матері, і тих, що поклонялися Богоматері як божеству. Він був вибраний Собором для огляду церков в Аравії і Палестині й утвердження православного вчення про Пресвяту Богородицю. Дорогою додому святий Григорій відвідав Єрусалим. У 381 році святий Григорій був одним з головних діячів II Вселенського Собору, який було скликано в Константинополі проти єресі Македонія, який неправильно тлумачив природу Святого Духа. На цьому Соборі, за ініціативою святого Григорія, був доповнений Нікейський Символ віри. Доживши до глибокої старості, святий Григорій Ниський уснув незадовго після Константинопільського Собору.

Прп. Теодосія, спільнотного життя начальника Святий Теодосій Великий народився 423 року в містечку Гарисі (провінція Каппадокії, що в Малій Азії). Юнаком вирушив у Єрусалим, щоб у пустелі вести богопосвячене життя. За благословенням св. Симеона Стовпника замешкав на горі Сіон. Невдовзі він поселився у печері, де прожив 30 років у молитві, пості й чуванні. Теодосій збудував великий монастир, у якому монахи жили за правилами чернечого життя св. Василія Великого. Теодосій мужньо обороняв святу віру від єретиків. Його красномовні проповіді та численні чуда навертали до правдивої віри багато людей. Коли імператор довідався, що в Єрусалимі одна жінка зцілилася від раку, діткнувшись одежі Теодосія, то вигнав його з країни. Повернувшись із заслання, Теодосій прожив ще 11 років і відійшов у вічність 529 року.